БЛИЩАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

БЛИЩА́ТИ щу́, щи́ш, недок.

тільки 3 ос., чим і без дод. Світитися яскравим світлом; сяяти. Приклади
  • Не блищало сонечко .. – Дощ ішов і вітер вив. (Я. Щоголів)
  • На небі зірочки блищали. (Л. Глібов)
Давати блиск і бути блискучим. Приклади
  • Не все то золото, що блищить. (прислів'я)
  • Під гаєм в'ється річенька... Як скло, вода блищить. (Л. Глібов)
  • Всі машини і прилади блищали, як дзеркало. (І. Франко)
  • Святом блищать очі боголюдей. (В. Винниченко)
  • Десь далеко блищить в передвечірньому сонці шпиль дзвіниці. (О. Корнійчук)
  • Був прозорий літній ранок, на травах блищала роса. (О. Бердник)
Виділятися білизною, блиском (про очі, зуби, тіло); біліти; лисніти. Приклади
  • Венгерки .. сміялись .. їх білі зуби блищали через тонкі розтулені губи. (І. Нечуй-Левицький)
  • Хома з перекривленим ротом, весь мокрий, блищав од поту. (М. Коцюбинський)
перен., чим і без дод. Вражати зовнішнім блиском, пишністю. Приклади
  • Хотілось би бути матір'ю, жити родинним тихим, супокійним життям – хотілось би і на балах та виставах блищати красою одягу, фігури. (Г. Хоткевич)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.