БЛАЗНЯМИ — ТЛУМАЧЕННЯ

БЛА́ЗЕНЬ зня, ч.

заст. Особа при дворі монарха або вельможного пана, яка розважала господаря та його гостей різними витівками, жартами і т. ін. Приклади
  • Перед анархом стояла якась фільма [картина] з дитячих літ, на якій він бачив королівського блазня. (М. Хвильовий)
  • Султан обдаровує блазнів, німих, карлів, євнухів. (З. Тулуб)
Комедійний персонаж у старовинних виставах. Приклади
  • На думній гордій голові юнацькій Вбачаю я строкату шапку блазня. (Леся Українка)
  • Образ Харка не має нічого спільного з розумними й дотепними блазнями-гострословами, яких чимало є у світовій драматургії. (з наук. літ.)
перен., зневажл. Про людину, яка на потіху іншим удає з себе дурника, штукаря. Приклади
  • – Хто лиш з блазнями зайде, Той сам блазнем буде! (С. Руданський)
  • З нудьги... Як блазень, чмокавсь та лизавсь [Юпітер]. (І. Котляревський)
лайл. Дурень, телепень. Приклади
  • [Коломийчиха:] Тебе ще, блазня, не вчили, так я поучу! (М. Старицький)
  • Боже мій єдиний! І цей блазень забиває мені баки. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Вавилонський ти кухар.., самого гаспида внук і всього світу й підсвіту блазень? (О. Гончар)
діал. Шмаркач, малюк. Приклади
  • Чи не сором такому блазневі горілку пить? (Сл. Гр.)
  • Тату, я не вітер, я вже не хлопець, не блазень. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.