БЛАЗЕНЬ — ТЛУМАЧЕННЯ
БЛА́ЗЕНЬ зня, ч.
заст.
Особа при дворі монарха або вельможного пана, яка розважала господаря та його гостей різними витівками, жартами і т. ін.
Приклади
- Перед анархом стояла якась фільма [картина] з дитячих літ, на якій він бачив королівського блазня. (М. Хвильовий)
- Султан обдаровує блазнів, німих, карлів, євнухів. (З. Тулуб)
Комедійний персонаж у старовинних виставах.
Приклади
- На думній гордій голові юнацькій Вбачаю я строкату шапку блазня. (Леся Українка)
- Образ Харка не має нічого спільного з розумними й дотепними блазнями-гострословами, яких чимало є у світовій драматургії. (з наук. літ.)
перен., зневажл.
Про людину, яка на потіху іншим удає з себе дурника, штукаря.
Приклади
- – Хто лиш з блазнями зайде, Той сам блазнем буде! (С. Руданський)
- З нудьги... Як блазень, чмокавсь та лизавсь [Юпітер]. (І. Котляревський)
лайл.
Дурень, телепень.
Приклади
- [Коломийчиха:] Тебе ще, блазня, не вчили, так я поучу! (М. Старицький)
- Боже мій єдиний! І цей блазень забиває мені баки. (І. Нечуй-Левицький)
- – Вавилонський ти кухар.., самого гаспида внук і всього світу й підсвіту блазень? (О. Гончар)
діал.
Шмаркач, малюк.
Приклади
- Чи не сором такому блазневі горілку пить? (Сл. Гр.)
- Тату, я не вітер, я вже не хлопець, не блазень. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.