БЛАГОВІРНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

БЛАГОВІ́РНИЙ а, е.

Православний святий з монархів, які прославляються церквою за праведне життя. Приклади

Благовірні князі Борис і Гліб були першими канонізованими святими землі Руської. (з церк. літ.)

Те саме, що побо́жний. Приклади

Злочинець провів у в'язниці мало не 20 років, ставши зразковим в'язнем і благовірним християнином. (з газ.)

Чоловік (стосовно до своєї дружини). Приклади

– Оце я одна сиділа-сиділа, дожидала-дожидала свого благовірного. (Панас Мирний)
– Ганна Іванівна нежить піймала, а її благовірний впав у розпач. (Ю. Шовкопляс)
Нінель Домкратівна вчепилася у благовірного обіруч. (А. Крижанівський)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.