БИЧАЧІ

Родина жуйних тварин; порожнисторогі.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

БИЧА́ЧИЙ а, е.

Прикм. до бик¹ 1–3. Приклади

Від бичачих морд віяло теплом. (Григорій Тютюнник)
Землю почали обробляти за допомогою примітивної сохи з бичачою упряжкою. (з наук. літ.)
У давніх курних хатах замість скла у вікнах натягували бичачий міхур. (із журн.)

Такий, як у бика. Приклади

Тупав [поміщик] короткими, товстими ногами, мотав бичачою головою, поривався встати. (М. Чабанівський)

у знач. ім. бича́чі, чих, мн. Підродина жуйних ссавців родини порожнисторогих, до якої належать свійські бики, вимерлі тури, а також яки, бізони, зубри та ін.; бикові. Приклади

Для бичачих характерна наявність рогів у багатьох випадках у самок і завжди у самців. (з наук.-попул. літ.)
До бичачих належать 27 видів десяти родів парнокопитих тварин із загальної кількості близько 140 видів порожнисторогих. (з наук.-попул. літ.)

Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.