БЕСІДНИК — ТЛУМАЧЕННЯ

БЕ́СІ́ДНИК а, ч.

Учасник бесіди (у 1 знач.); співрозмовник. Приклади
  • Найгіршої моєї невидержки мої бесідники не бачили: я півночі проплакала після тієї сперечки [суперечки]. (Леся Українка)
  • Нестор поглянув щиро бесідникові в очі й відгорнув якимось заклопотаним рухом волосся з чола. (О. Кобилянська)
  • Говорив кожен голосно, мов бесідників своїх уважав за глухих. (А. Головко)
  • О сестро моя маленька, ти самітньому бесідник, підупалому спочинок. (В. Стус)
зах. Той, хто виступає на зборах; промовець, оратор. Приклади
  • Мені прийшлося сидіти в санках Андрія Крицького, .. котрого я пізнав на вічах як доброго бесідника. (І. Франко)
  • – Я маю щось вам прочитати, – сказав бесідник – і взяв .. якийсь папір. (Л. Мартович)
  • Голова зборів звертає вдруге увагу бесідника, щоб говорив про крамниці. (О. Маковей)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.