БЕЗПОРАДНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

БЕЗПОРА́ДНИЙ а, е.

Неспроможний своїми силами справитися з чим-небудь; який потребує допомоги, підтримки; безпомічний. Приклади

Він почуває себе таким кволим, таким безпорадним, розбитим. (М. Коцюбинський)
І от вона стояла одна серед лісу, замерзла, безпорадна, і плакала, не знаючи, що робити. (В. Козаченко)
Скільки залишилося в дні страхітливої війни безпорадних сиріт – малих і старих? (О. Бердник)

Який виражає безпомічність. Приклади

Свою самотню працю професор скрашував різними вигуками, безпорадними й радісними жестами. (В. Підмогильний)
Вигляд у неї [Віри] був розгублений і безпорадний. (М. Руденко)

перен. Недосконалий, недовершений (про твори літератури та мистецтва). Приклади

Не можна миритися більше з творами, написаними наспіх, на основі поверхових спостережень над життям, з творами художньо безпорадними, сірими. (з наук. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.