БЕЗМІР — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

БЕ́ЗМІР у, ч.

Те, що неможливо або важко виміряти (перев. про простір, час); безмежжя. Приклади

Скільки-то ще доведеться виорать панського лану? .. Ще того поля – безмір! (М. Коцюбинський)
Пурпуром, золотом, ізмарагдом [смарагдом], сапфіром набитий, стелеться [стелиться] геть у безмір круто веселчаний шлях. (І. Франко)
Нахилився [Григорій] до самої землі. Вона розбухла від дощів, лежала чорним, незасіяним безміром перелогів. (М. Стельмах)
Матимемо безмір часу. Я приходитиму до нього кожного дня. (Ю. Мушкетик)
Серед безміру благополучних земель трапляються й такі, де краще не розгортати господарство: аномальні, або патогенні, зони. (із журн.)

чого, перен. Надзвичайна глибина, сила вияву чого-небудь. Приклади

– Пустіть мене, люди добрі, пустіть!.. – благав Гнат, і на його .. виду малювався безмір муки. (М. Коцюбинський)
Розплистися хочеться в сім безмірі величності. (Г. Хоткевич)
Тарасові промінні очі – Весь безмір людських дум і мрій .. Таїли в сяйності своїй. (М. Бажан)

у знач. присл. Дуже, надзвичайно багато. Приклади

Галя .. раділа його маленьким радощам, безмір уболівала його боліннями. (Є. Кротевич)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.