БЕЗДУШНОЇ — ТЛУМАЧЕННЯ

БЕЗДУ́ШНИЙ а, е.

Який нічого не почуває, не відчуває (про неживу природу, речі в протиставленні їх живим істотам). Приклади
  • З прислугою обходилася [пані], як з худобою або бездушними меблями. (І. Франко)
  • Погашу лампу і сам потону у чорній пітьмі. Може, і я обернусь тоді у бездушний предмет, який нічого не почуває. (М. Коцюбинський)
  • Важкий ліс цей був мертвий, бездушний за серпанком ранкового повітря. (В. Підмогильний)
  • Музо моя – госте одинокої душі! .. Хіба ж моїй душі сконать так у бездушній пустині..? (Панас Мирний)
Позбавлений життя; мертвий (про живу істоту). Приклади
  • Хвастун бездушний повалився. (І. Котляревський)
  • Там мої холодні очі По смерті закриють І бездушне моє тіло В тихий гріб зариють. (С. Руданський)
Позбавлений гуманних почуттів; безсердечний, жорстокий. Приклади
  • Тоді війною звали братовбійство [братовбивство]... Бездушну помсту звали правосуддям. (Леся Українка)
  • Тільки пуста, бездушна людина могла б діяти так, не даючи ради своїм вчинкам. (Іван Ле)
  • Щось металеве, бездушне було в оцих чоловіках. (А. Дімаров)
Байдужий, холодний. Приклади
  • – Що можу я йому написати? Бездушний лист про різні питання, про міські новини. (Леся Українка)
  • Ніщо в ньому не нагадувало того бездушного педанта, яким Каргат показав себе вранці. (Ю. Шовкопляс)
  • Жодного порушення не можна було помітити за тією бездушною істотою, яка вважала себе видатним ученим. (із журн.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.