БЕЗГЛУЗДЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

БЕЗГЛУ́ЗДЯ я, с.

Нерозумна дія, вчинок; глупство, дурниця, нісенітниця. Приклади

А в тих самарійських пророків Я бачив безглуздя, вони пророкували Ваалом собі і вчинили блудячим народ Мій, Ізраїль! (Біблія. Пер. І. Огієнка)
– Ти хочеш, щоб твоя дочка вбиралась, як старчиха, зосталась старою дівкою? Це безглуздя! – репетувала Балабушиха. (І. Нечуй-Левицький)
[Руфін:] Я не оправдуюсь проти безглуздя. (Леся Українка)
Боротися для того, щоб вибороти собі право бути додатком до машини, є безглуздя. (М. Хвильовий)
Думка про безглуздя її смерті спинила його серед світового руху. (В. Підмогильний)
Їхати туди, по Полтавській вулиці, не дізнавшись, в чім справа, було чисте безглуздя. (А. Головко)

Брак здорового глузду; безумство (у 2 знач.). Приклади

Напало на його [нього] таке безглуздя, що нічого не второпає. (Сл. Гр.)
Адже там не дурні сидять і зобачуть безглуздя і відсіють його, як полову. (І. Багряний)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.