БАНДУРИСТ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

БАНДУРИ́СТ а, ч.

Музикант, який грає на бандурі, або співак, який акомпанує собі на бандурі. Приклади

У Василя теж була своя “хвороба” – пристрасть до бандури. У шкільному гуртку бандуристів його ставили навіть за приклад. (Яків Баш)
У Миргороді митець О. Сластіон встановив тісні контакти з місцевими бандуристами й лірниками. (з наук.-попул. літ.)
Капела бандуристів.

етн. В Україні з давніх часів – мандрівний народний співець, який акомпанував собі на бандурі й нерідко сам складав пісні та думи; кобзар. Приклади

Бандуристе, орле сизий! Добре тобі, брате: Маєш крила, маєш силу, Є коли літати. (Т. Шевченко)
І довго лунала з майдану дрібна швидкомовка підків і веселий гомін струн старого бандуриста. (З. Тулуб)

Те саме, що бандури́ст. Приклади

Й по сусідніх селах знали бандуристу .. Всюди його пісню, щиру і огнисту, Мир невередливий слухати любив. (Я. Щоголів)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.