БАЛАМУТА — ТЛУМАЧЕННЯ

БАЛАМУ́ТА и, ч., розм., рідко.

Те саме, що баламу́т 1, 2. Приклади
  • – У волості скажи кому слід, щоб цього баламуту [Ярему] мотузками скрутили, бо він дорогою дряпоне в ліс. (П. Кочура)
  • І знову він заговорив тоном провінціального баламути: – Віднині я житиму надією, що ми з вами ще побачимось. (Ю. Шовкопляс)

БАЛАМУ́Т а, ч.

розм. Той, хто сіє неспокій серед людей, підбурює на якісь учинки; бунтівник. Приклади
  • А воєвода вже кричить: – Це ж баламут! Чому він вчить! Таких крамольників за ґрати Давно уже пора саджати. (Л. Забашта)
Той, хто поводиться задерикувато, чия поведінка виходить за межі норми; бешкетник. Приклади
  • Переді мною був не той Павло, безжурний співун і баламут, якого я звик бачити. (Ю. Збанацький)
розм. Той, хто залицяється до жінок, настирливо домагаючись взаємності в коханні; спокусник, зальотник. Приклади
  • Баламуте, вийди з хати; Хочеш мене закохати, Закохати та й забути, – Всі ви, хлопці, баламути! (з народної пісні)
  • [Водяник:] Ти, клятий баламуте, ще знатимеш, як зводити русалок! (Леся Українка)
діал. Риба макрель; скумбрія. Приклади
  • Невід був повнісінький баламутів, осятрів, білуги. (І. Нечуй-Левицький)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.