ЧУЖЕ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЧУЖИ́Й

Належний комусь іншому, не власний, не свій. Приклади
  • Чужим добром не забагатієш. (прислів'я)
  • Іде чумак з-за Лиману З чужим добрим, безталанний, Чужі воли поганяє, Поганяючи, співає: – Доле моя, доле, Чом ти не такая, Як інша чужая? (Т. Шевченко)
  • Нимидорі здалося, що їй стало легше на гарячому сонці чуже жито жати на одній постаті поруч з Миколою. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Навіщо ж він надів чуже вбрання? (О. Довженко)
  • Йонька встиг по дорозі потрусити чужі ятері. (Григорій Тютюнник)
  • – Як тобі не сором чужі гроші красти? Хіба ж ти їх заробив? – тихо й м'яко казав Жук. (М. Коцюбинський)
  • Багач чуже загрібає, бо своєму ліку не знає. (прислів'я)
  • У полі Орачі на ярину орали, І Муха там була, І хоч її непрохану ганяли, Одначе крадькома і їла, і пила, Бо звикла змалечку кохаться у чужому. (Л. Глібов)
  • – Не хочу я багатіти на чужому. Хай мене Ананас не чіпає, то і я його не зачеплю. (М. Стельмах)
  • Ми разом з словами набираємося і розуму, набуваємо чужих думок. (Панас Мирний)
  • – А Кульницький – це в'юн. Розумний, жорстокий, нахрапистий. З ходу ловить чужі думки й піднімає їх на всю губернію або приноровляється до них, як вигідніше йому. (М. Стельмах)
  • Не радуйся чужому лихові. (прислів'я)
  • – Що ж за чоловік, що підкопується під чужу славу, та ще під дівочу, під сирітську? (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Вона знала свого Пилипка, який він вразливий до чужого горя. (Панас Мирний)
  • Рука тремтяча удлище хапає, І лин зелений воду розсікає, І мало удки не перерива, І золотом тремтячим одлива... “Помалу! Тихше!” – ти даєш поради, Чужому щастю, як своєму, радий... (М. Рильський)
  • Юля знову посміхнулася і вийняла з сумочки дзеркальце: щоки її трохи зблідли, а усмішка була чужа, розгублена і жалюгідна. (Григорій Тютюнник)
  • Сумно зітхнула жінка і, не спускаючи очей з протеза, промовила якимсь чужим, неприродним голосом: – Для матері кров її дітей ніколи не охолоняє [холоне]. (І. Багмут)
  • * У порівн. [Прісцілла:(голосом, зміненим від муки, мов чужим, без відтінків):] Мій чоловік себе не чує гідним. Я се знаю. (Леся Українка)
  • Він себе переміг і побіг підтюпцем до дитини, а шашка йому заважала, била та путала ноги, чужі й без того. (М. Коцюбинський)
Не пов'язаний із ким-небудь родинними зв'язками; нерідний. Приклади
  • А там і те я згадала, що я сиротую, що вбога я, та не при батькові-матері зросла, живу у чужій сім'ї з ласки. (Марко Вовчок)
  • Всі встали з-за стола, подякували Богові та Кайдашисі, а Мотря все стояла на одному місці, наче сирота в чужій сім'ї. (І. Нечуй-Левицький)
  • [Кнуриха:] Найшли до нас з Січі запорожці і невеличкого хлопчика привезли з собою, накинули нам за сина узяти. Хоч чуже воно – та все ж дитина. (Панас Мирний)
  • – Навіть шуліка не б'є чужих пташенят, коли вони ще в гнізді... (О. Гончар)
  • * У порівн. Він, мов чужий, підходить до свого просторого двору, відчиняє глуху хвіртку, і назустріч йому з темних деревин підіймаються Олеся і Гнат. Синок уже на зріст матір доганяє. (М. Стельмах)
  • Коли Орися повернулася в хату, Одарка сиділа на лаві, біля дверей, як чужа, і мовчала. (Григорій Тютюнник)
  • [Варка:] Коли вже й рідня одно другому виїдає очі, то чого ж сподіватись від чужих?.. (М. Кропивницький)
  • – Так, дивний старий. Пішов і не попрощався. Як з чужим. (Григорій Тютюнник)
Який не перебуває в близьких взаєминах із ким-небудь, не пов'язаний спільністю умов життя, праці; сторонній. Приклади
  • Збирали пізні гречки, коли в селі несподівано з'явився Гуща. Його не зразу впізнали. Він обріс бородою, став старший і наче трохи чужий. (М. Коцюбинський)
  • * У порівн. Так би й кинулась їй на шию, коли б Мар'я зразу була признала її. А то Христя здоровкається, а Мар'я, мов чужа, дивиться на неї. (Панас Мирний)
  • [Семен:] А хто тут мене кличе? Маруся сказала, що якийсь чужий чоловік... (М. Кропивницький)
  • Петрусь їсть по-хазяйськи, підставляючи під ложку шматочок хліба, так його бабуся навчила, а дівчинка проливає сметану на груди і весь час злякано поглядає на чужу тьотю, що сидить на покуті. (Григорій Тютюнник)
  • Одного разу, коли Каленик Романович і Рубін грали в дамки, в двері хтось постукав чужим стуком. (І. Сенченко)
  • – Коли сверблять із вас у кого Чи спина, ребра, чи боки, Нащо просити вам чужого? Мої великі кулаки Почешуть ребра вам і спину. (І. Котляревський)
  • Як було прийдемо на чужі вечорниці, то дівчата як ясочки коло нас, і вже на своїх не хочуть дивитись. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Милевський:] Простіть, Любов Олександрівно, я не люблю мішатись до чужих справ, але на правах приятеля скажу: мені здається, ви занадто раптово увірвали нитку. (Леся Українка)
  • Господь з ними, з столицями, з захопленням і з чужим комфортом. – Додому! (О. Довженко)
  • Чого ж він мусить покутувати за чужі гріхи? (М. Коцюбинський)
  • Сусідський сад – то був зовсім інший, чужий світ, і Юра довгий час не міг наважитися ступити на його незнану землю. (Ю. Смолич)
  • Довгастий шрам на лівій щоці здавався недоречним і чужим на його обличчі, що дихало спокоєм і виказувало внутрішню рівновагу. (С. Голованівський)
Який не є Батьківщиною або місцем постійного проживання для кого-небудь. Приклади
  • – Чого ж це ти, дочко, так розплакалась? Мабуть, дуже нудилась за Бієвцями та за нами, – говорила мати, – привикай, серце, до чужого села та до нової рідні. (І. Нечуй-Левицький)
  • Хто з нас батьківську країну Проміняє на чужу? Вічний сором тобі, сину, За се був би! (П. Грабовський)
  • Так уже втомився подоріжжю і безлюддям – бо тут [у Цюриху] усе чужі люди, що швидше хочу до своїх. (М. Коцюбинський)
  • О думи мої! о славо злая! За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся... але не каюсь!.. (Т. Шевченко)
  • Там десь, в чужій стороні, серед кривавої війни, зложе він свою козацьку головоньку. (Панас Мирний)
  • Без жалю кидають нас хмари, Пливуть в чужі краї, І сонце ллє ізнову чари Гарячії свої... (М. Рильський)
  • Того ж таки вечора йшло через село дванадцять чужих парубків і допитувалися шляху до економії. (Панас Мирний)
  • Правда, і Алі, і Фатьма були тут людьми чужими, не знали стежок і легко могли заплутатися в їх лабіринті. (М. Коцюбинський)
  • Франко, як відомо, знав багато чужих мов. (В. Самійленко)
  • Видно, що авторка чимало читала творів чужої літератури, чомусь мені здається, що мусила вона багато читати Жорж Занда [Занд], навіть її головна ідея .. чисто Жорж Зандівська. (Леся Українка)
  • Десь аж на самім виднокрузі димів чужий корабель. (О. Гончар)
  • Учітесь,читайте,І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. (Т. Шевченко)
Який має інші погляди, прагнення, інтереси і т. ін., ніж хто-небудь. Приклади
  • Я й тут чужий, одинокий, І на Україні Я сирота, мій голубе, Як і на чужині. (Т. Шевченко)
  • Лукія прожила з чоловіком з кінця зими до осені та й зосталась чужа й чоловікові, і всій його сім'ї. (Б. Грінченко)
  • Чужий світогляд.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.