ЧЕБРЕЦЬ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЧЕБРЕ́ЦЬ
Дикоростуча напівкущова медоносна рослина родини губоцвітих, що має пряме стебло (в нижній частині здерев'яніле) з лілувато-рожевими (іноді білими) квітками; використовується в медицині.
Приклади
- Швидко заросла могила травою та чебрецем. (І. Нечуй-Левицький)
- Ще за часів язичества наші предки на кострища клали чебрець, коли курили фіміам перед богами. (з наук. літ.)
- На всю хату запахло польовими квітами – ромашкою та чебрецем. (С. Чорнобривець)
- Анарх зліз на сіновал і, коли ліг, почув млосний запах чебрецю: він був глибокий, мов мисль, і сухий. (М. Хвильовий)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.