ЦЬВОХКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЦЬВО́ХКАТИ

кого, що, по кому – чому, на кого – що і без дод. Поганяючи коней, волів і т. ін., бити, шмагати їх чим-небудь гнучким; хльоскати. Приклади
  • Дядько Микита замовк і ретельно цьвохкав кобильчину, що з великою потугою вивозила з яру сани. (І. Кириленко)
  • Коні ледве тягли карету, хоч кучер з високих козлів не скупився цьвохкати по мокрих спинах ремінною пугою. (П. Кочура)
  • Ще й кобила не жеребна, а ви вже на лоша батогами цьвохкаєте... (В. Кучер)
  • Мов рукою знімало з хлопця сон .. Твердо ставав на ноги, хватав до рук батога, цьвохкав зальотисто. (Ю. Збанацький)
  • Шворінь викувати, сокиру загартувати, обценьки зробити – все Роман уміє. Він не ходить по дворах та по базарах, як інші молоді цигани, не цьвохкає знічев'я батогом по халявах, а з ранку і до вечора вистукує молотом по розпеченому залізу. (Д. Ткач)
  • * Образно. Ах, як боляче цьвохкає це гаряче слово – “не виконав”! І ніхто не допоможе. (О. Донченко)
Видавати різкі свистячі звуки (про батіг, різку і т. ін.). Приклади
  • Скриплять гарби, цьвохкають батоги, сопуть коні, люди з острахом позирають на обрій: чи не підкрадаються хижаки з чорними хрестами. (Григорій Тютюнник)
  • Череда і зараз поверталася з пасовиська в колгосп, здіймаючи куряву. Цьвохкав батіг, лунали вигуки: “Куди, Сіра! Куди., Лиска! Бодай тебе!..”. (П. Автомонов)
  • Дядько Терешко стояв перед східцями і, цьвохкаючи по землі батогом, зустрічав сміхом та глузуванням трактористів денної зміни. (Д. Бедзик)
  • Незнайомець не відповів, продовжуючи цьвохкати прутом. (О. Донченко)
  • Мчить карета все біжком, Цьвохка кучер батіжком. (І. Нехода)
  • А німців усе прибувало. Вони вибігали з дворів, з хат і щільним вогнистим цепом залягали в канаву. Цьвохкали кулі. (Ю. Бедзик)
  • Кулі цьвохкали все ближче, впиваючись у землю. (О. Гончар)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.