СИПКИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СИПКИ́Й

Який складається з дрібних твердих частинок, не зчеплених одна з одною; який має здатність розсипатися; сипучий. Приклади

Часто сипкі тіла міряли чувалом (лантухом), що вміщав 5 пудів. (із журн.)
Навколо скрізь був жовтий сипкий пісок і всі ростини були тонкі та хворі. (Леся Українка)
Іти було важко, часом провалювався [Дмитро] у сипкий сніг. (М. Стельмах)
– Тут поперечини треба густіше слати, бач, яке сипке [вугілля], – махнув він лампкою догори. (Олесь Досвітній)
Сипкі продукти.
Сипкі матеріали.
Стіна була стрімка, камінь зверха [зверху] сипкий і звітрілий на сльоті. (І. Франко)
Стежка в'юнилась по кам'яному схилу. Жорства і сипкий, мов попіл, ґрунт вислизали з-під ніг. (Т. Масенко)
* Образно. Чув [Дмитро], як сипкий холод посипався в халяви і почав розтавати на устілці під тонкою онучею. (М. Стельмах)
Передерій – довгий, гнучкий, з білим сипким чубом – нічого не сказав. (Є. Гуцало)

Який легко розпадається на окремі частинки, крупинки (про картоплю, груші і т. ін.). Приклади

Дівча в сірячку – Сухорляве, бліде, Картоплину сипку Хапко в ротик кладе. (Ю. Гойда)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Те саме, що си́плий. Приклади

Кирило Тур сипким, гугнивим [гугнявим] голосом [каже]: – Хіба ж тобі не страшно вмирати? (П. Куліш)
Вона грайливо ткнула його ліктем, приснула сипким сміхом. (П. Загребельний)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.