ПРЯСТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПРЯ́СТИ
Скручуючи волокна коноплі, льону і т. ін., робити безперервну тонку нитку, пряжу.
Приклади
- [Сват:] Спасибі ж батькові, що свою дитину рано будив і усякому добру учив. Спасибі й тобі, дівко, що рано вставала, тонку пряжу пряла, придане придбала. (Т. Шевченко)
- – Там пряжу прядуть та тчуть, там – одежу всяку шиють. (Панас Мирний)
- Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці. (Леся Українка)
- Закипіла робота: ткали, пряли, шили, різали, рубали, кували, різьбили. (Г. Хоткевич)
- Прядуть на прядках молодиці й дівчата, баби на веретенах. (А. Головко)
- * Образно. Під піччю настирливо пряде свою металеву пряжу завзятий цвіркун, задоволений з тепла, що надихали його присутні. (Н. Королева)
- Присутність Жадана не давала влягтися розбурканим думкам, і вони продовжували прясти свою потаємну, ще в цеху розпочату, пряжу. (Яків Баш)
- – Чи довго твоя небога ростиме та на хустки прястиме? (Ганна Барвінок)
- Тут жінка забажа льону, щоб на сорочки прясти. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПРЯ́СТИ
Ворушити, перебирати (ногами, лапами і т. ін.).
Приклади
- Кінь його баский вже гривою пряде. (М. Бажан)
- Погляньте, муха вже гріється на сонечку, ще млява, неповоротка, але вже пряде лапками, гладить ними себе по черевцю. (О. Копиленко)
- Он глянь – перекинувсь [жук], ногами пряде. Але якось виплив і став на тверде. (П. Тичина)
- Стиналися [коні] від шаленої напруги. Били копитами й шарпалися, пряли вухами, чуючи тими вухами рев літаків і не дуже-то далекі вибухи бомб, нервувалися, а деякі без причин жалібно іржали. (І. Багряний)
- Злякані коні нервово пряли вухами, прислухаючись до вовчих голосів. (З. Тулуб)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.