ПОСТІЛ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОСТІ́Л
Див. постоли́.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПОСТОЛИ́
заст.
М'яке селянське взуття з цілого шматка шкіри без пришивної підошви, яке звичайно носили з онучами, прив'язуючи до ніг мотузками (волоками).
Приклади
- Куди ти вбрався на стіл з постолами? (Номис)
- Приніс [Дрімайло] дві пари постолів: мабуть, сам поморщив їх з старих халяв чи з свинячих шкурлатків. (І. Нечуй-Левицький)
- Він ішов звільна, щупаючи перед собою стежку костуром та ногами, обутими в шкіряні постоли. (І. Франко)
- – Настали жнива – давай [пан] нашу ціну; незгода – назувай сам постоли та й гайда з серпом на поле. (М. Коцюбинський)
- Майже зникли з Підгір'я й Гуцульщини постоли – це предковічне взуття злидарів. (П. Козланюк)
- * У порівн. Ляпає язиком, як постолом! (приказка)
- [Іван:] Ге, коли б ви, братці, знали, яке мене лихо спіткало!.. [Омелько:] І певно, що лихо велике, бо й тварь [обличчя] тобі зморщило, неначе постіл. (М. Кропивницький)
діал.
Личаки.
Приклади
- А ще, правда, на козакові Постоли в'язові. (з думи)
- Зашнуровані перехрестям волок, вони [постоли] під колінними ямками закінчувались двома вузликами .. і оці ноженята, що стрімко вибивались з червоних берестяних постолів, одразу кинули жар до обличчя. (М. Стельмах)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.