ПОРУШНИК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОРУ́ШНИК

Той, хто порушує закони, розпорядження влади або правила, розпорядок чого-небудь і т. ін. Приклади

Порушників людського закону судять і карають!.. (Іван Ле і О. Левада)
З очевидністю було ясно, що він один з найактивніших порушників дисципліни в школі, з яким доведеться добре попрацювати. (О. Гуреїв)
Порушники громадського порядку.
До порушників побутових традицій, особливо до тих, що чіпали релігію, були [жінки] нещадні. (Григорій Тютюнник)

Той, хто порушує тишу або спокій кого-небудь. Приклади

Причепа обурено зиркнув у бік порушника тиші. (З. Тулуб)
Вони [монументи] немов пливли звідусіль і товпилися назустріч нахабним порушникам могильного супокою. (Ю. Смолич)
В ту ж хвилину залунав дружний сміх дітей, школярі кинулись шукати під партами порушника спокою. (О. Донченко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.