ПОЛОНИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОЛОНИ́ТИ
Насильно захоплювати кого-небудь під час воєнних дій.
Приклади
- Злі татари набігали, Мужа й жону зарубали, Мале дівча полонили, Тільки хлопця не вловили. (М. Костомаров)
- Загін під командуванням генерал-майора Дорохова .. полонив триста чоловік. (П. Кочура)
Силою війська підкоряти, загарбувати, завойовувати.
Приклади
- – Чутка є, що цар хоче Весь світ полонити. (Т. Шевченко)
перен.
Підкоряти своєму впливові.
Приклади
- Мені дивно, що я усе помічаю, хоч горе забрало мене цілком, полонило. (М. Коцюбинський)
- Страх міцно полонив Сахно. (Ю. Смолич)
- Чимсь вона полонила мене, сьогодні й сам не можу сказати чим. (Ірина Вільде)
- Який він, справді, Київ цей! Якою Красою він навік нас полонив! (М. Рильський)
- Поет [А. Малишко] полонить непідробною щирістю, різноманітністю тематики, багатим запасом мелодій, яскравістю національних рис. (з наук. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.