ПОКИДЬКИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПО́КИ́ДЬКИ

Непридатні для використання, непотрібні залишки чого-небудь, мотлох, старі речі і т. ін. Приклади

[Палажка:] А покажи лишень! [Тишко:] Та кажу ж вам, що утиль... Покидьок... [Палажка:] А куди ж ти його несеш? (Я. Мамонтов)
Перед кожною садибою гнили могили смердючих покидьків, де гарчали і гризлися собаки і гули хмари мух. (З. Тулуб)
* У порівн. – Мабуть, десь під тином доведеться пропасти: усім чужа, нікому не потрібна, як той покидьок. (Панас Мирний)

перен., зневажл. Морально розкладені люди, декласовані, злочинні елементи суспільства; непотріб, негідь, потолоч. Приклади

[Сторож:] Чи давно покидьком був [Вишкварка], а тепер ба – шинк свій, .. землю вже купив!.. (Б. Грінченко)
Майже всі штубові – німкені. Хоч вони теж в'язні, але не політичні, а всілякі покидьки. (А. Хижняк)
– Привезли у своєму обозі якогось Вишиваного, покидька, жалюгідного претендента в гетьмани... (О. Гончар)
– Сволота! Покидьок! – бушував Геллерфорт. – Ні чорта не взнав. (А. Хижняк)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Те саме, що по́ки́дьок.

зневажл. Покинута жінка. Приклади

[Анна:] Я б їм не заздрила, тобою бувши, нещасним тим покидькам. Ах, прости, забула я, – він і тебе ж покинув! (Леся Українка)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Див. по́ки́дьки.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах