ПОКИДЬКИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПО́КИ́ДЬКИ

Непридатні для використання, непотрібні залишки чого-небудь, мотлох, старі речі і т. ін. Приклади
  • [Палажка:] А покажи лишень! [Тишко:] Та кажу ж вам, що утиль... Покидьок... [Палажка:] А куди ж ти його несеш? (Я. Мамонтов)
  • Перед кожною садибою гнили могили смердючих покидьків, де гарчали і гризлися собаки і гули хмари мух. (З. Тулуб)
  • * У порівн. – Мабуть, десь під тином доведеться пропасти: усім чужа, нікому не потрібна, як той покидьок. (Панас Мирний)
перен., зневажл. Морально розкладені люди, декласовані, злочинні елементи суспільства; непотріб, негідь, потолоч. Приклади
  • [Сторож:] Чи давно покидьком був [Вишкварка], а тепер ба – шинк свій, .. землю вже купив!.. (Б. Грінченко)
  • Майже всі штубові – німкені. Хоч вони теж в'язні, але не політичні, а всілякі покидьки. (А. Хижняк)
  • – Привезли у своєму обозі якогось Вишиваного, покидька, жалюгідного претендента в гетьмани... (О. Гончар)
  • – Сволота! Покидьок! – бушував Геллерфорт. – Ні чорта не взнав. (А. Хижняк)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПОКИ́ДЬКА

Те саме, що по́ки́дьок.
зневажл. Покинута жінка. Приклади
  • [Анна:] Я б їм не заздрила, тобою бувши, нещасним тим покидькам. Ах, прости, забула я, – він і тебе ж покинув! (Леся Українка)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПО́КИ́ДЬОК

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.