ПЛЯМКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПЛЯ́МКАТИ

Прицмокувати під час жування. Приклади

Під час їди не можна плямкати. (з наук.-попул. літ.)
Кованько пив чай стакан за стаканом і тріскав паляницю на весь рот, аж плямкав: очевидячки, він добре виголодавсь. (І. Нечуй-Левицький)
Він їв швидко, винувато витрiщив очi, плямкав тихiше, нiж завжди, i губив крихти в бороду. (Григір Тютюнник)
Насипала [мачуха] йому в миску борщу .. Батько жадібно плямкав. (О. Донченко)
Виверне [вепр] молоденьке деревце, хрум корінець – i плямкає, а iклами клацу, клацу наче хтось камiнь об камiнь товче... (Григір Тютюнник)

Видавати, утворювати звуки чмокання. Приклади

Старий довгу хвилю поглядав на нього, плямкаючи губами. (І. Франко)
Соломія зупинялась на мить, щоб подивитись іздалеку, як дикий гусак старанно укладав пір'ячко на голові самички, а вона мліла, плямкала дзьобом і розправляла крила. (М. Коцюбинський)
Всі вражені малюнком. У тій тиші хтось плямкає губами, прикурюючи цигарку, та крізь плямкання, спокійним-спокійним голосом: – Ну, й що ж він розказував? (І. Багряний)
Дід задрімав .. А лоцман .. сидів поруч і мовчав .. Він плямкав беззубим ротом. (Н. Рибак)
Стежки ці залиті водою, вони грузькі, твань хлюпа під ногами і лунко плямкає, коли витягнеш із неї ногу. (І. Сенченко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.