ОЦЕЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ОЦЕ́Й

Підсил. до цей; ось цей. Приклади
  • Тяжко мені, Боже милий, Носити самому Оці думи. (Т. Шевченко)
  • Йому починав подобатися оцей немилосердний брехун. (М. Стельмах)
  • Зовсім зненацька захопило сьогодні Тоню нове оце почуття, гаряче сколихнуло душу. (О. Гончар)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ОЦЕ́

вказ. Уживається при вказуванні на кого-, що-небудь (іноді супроводжується вказівним жестом). Приклади
  • І де ходила [княжна], В яких то праведних містах, А в нас, сердешна, опочила. Оце її свята могила... (Т. Шевченко)
  • От тітка Аніта, що живе коло цвинтаря, а оце баба Домніка. (М. Коцюбинський)
  • – Оце, діти, планета, – рука вчительки лягає на глобус. (О. Гончар)
  • Оце ж садиба Вихорів, він її знає. (Григорій Тютюнник)
  • Оце тобі хомут і дуга: більше я тобі не слуга! (приказка)
  • – Оце тобі, Манюню, букетик, – подав він квітки тітці. (М. Коцюбинський)
  • – Я все оце міркувала. Та аж сумно стало: Одинокі зостарілись... (Т. Шевченко)
  • [Денис:] Іду оце з поля, а мені в лівім вусі тільки: дзень, дзень!.. (М. Кропивницький)
підсил. Уживається для уточнення, конкретизації часу дії. Приклади
  • Мій товариш, що ми з ним перекладали Гейне, почав оце недавно перекладати “Прометея” Гете. (Леся Українка)
  • – Думка оце завтра поїхати до Нищеретової: там базар завтра. (Г. Хоткевич)
  • Роботу одної бригади – Широкий озимий масив – Сьогодні оце оглядати Він з раннього ранку ходив. (П. Дорошко)
  • Мов за подушне, оступили Оце мене на чужині Нудьга і осінь. (Т. Шевченко)
  • – Я вже старіюсь, час би взяти собі невістку в хату, та не знаю, до кого б оце старостів слати. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Коли б це, Господи, вирватись з Вінниці .. Оце йду на вокзал. (М. Коцюбинський)
  • – Схаменися! .. Я не сестра? Хто ж оце я? (Т. Шевченко)
  • – І чого оце ви причепились до Марусі? (І. Нечуй-Левицький)
  • Каленик Романович спитав: – Навіщо оце витрачатися? (І. Сенченко)
  • – А я оце до вас іду. (Марко Вовчок)
  • [Гелена:] Так ти того прийшла оце до мене, щоб дорікати? (Леся Українка)
підсил. Уживається при підведенні підсумку до сказаного. Приклади
  • [Мелхола:] Розпустив кохану жіночку – оце ж і дяка від молодої господині. (Леся Українка)
підсил. Уживається в розповідях, описах для пожвавлення їх, надання їм виразності, яскравості. Приклади
  • Оце, як бачу її, прийде було, сяде вище усіх, поглядає, наче судить судом. (Марко Вовчок)
  • Оце по обіді закурюємо цигарки. Дядько звик робити дві цигарки. (М. Коцюбинський)
підсил. Уживається при висловленні невдоволення, осуду, докору, заперечення, досади і т. ін. Приклади
  • – Оце як я розхазяйнувалась. Вибачайте, що застали в хаті такий гармидер, – сказала Каралаєва. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Так оце син! Оце любимчик? Краще б ти малим був угинув [загинув]! – скрикнув Онисько. (Панас Мирний)
  • – Оце горенько, ще задавиш [димом], – закашлялася Явдоха та й вийшла геть з хати. (Григорій Тютюнник)
підсил. Уживається при висловленні схвалення, захопленої оцінки кого-, чого-небудь. Приклади
  • – Оце люди! Що той розум людський! (Марко Вовчок)
  • – Ну, поїхали. Час не стоїть! .. – Оце добре! – зрадів Варчук. (М. Стельмах)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.