ОХОЧИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ
ОХО́ЧИЙ
Який виявляє бажання, готовність до чого-небудь; який добровільно зголошується на щось.
Приклади
- І у мріях скликаю численні полки З тих, що стати за край свій охочі. (В. Самійленко)
- На село французки не дуж-то охочі виїздити. (Леся Українка)
- Охочих послухати завжди було багато, і навіть Микита іноді наставляв довгі вуха. (П. Козланюк)
- Ні Хоми, ні Гущі не було. Вони десь щезли. Підпара найшов охочих і послав їх шукати. (М. Коцюбинський)
- Цілий тиждень отак Йшла робота охоча. (С. Крижанівський)
до чого і з інфін.
Який має особливу схильність до чогось, дуже любить що-небудь.
Приклади
- Я про охочих до мандрівки Давно сказать хотів: Хто дома зледащів, Тому не жаль домівки. (Л. Глібов)
- [Кармелюк:] А паненка [панянка], видно, охоча до танку? (С. Васильченко)
- І ми, в дитинстві до казок охочі, Сміялися і плакали не раз. (Л. Дмитерко)
у знач. ім. охо́чий, чого, ч.
Те саме, що доброво́лець.
Приклади
- Вернидуб бере десять чоловік з левенців та тридцять з охочих... (М. Старицький)
- В бліндаж зібрались охочі з одного батальйону. (Іван Ле)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ОХО́ЧЕ
З охотою, з великим бажанням, задоволенням.
Приклади
- Мліє дівчина й циганку Слуха приязно й охоче. (Я. Щоголів)
- Дзвінок забряжчав тричі, .. і Городовський вийшов відчинити досить охоче. (В. Підмогильний)
- Поки не почалася жнив'яна пора, молодь охоче затіває гулі. (О. Гуреїв)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.