ОКЛИК — ТЛУМАЧЕННЯ

О́КЛИК

Вигук, поклик, звертання, яким привертають чию-небудь увагу. Приклади
  • – Сержант Орлюк! – почув він генералів оклик, коли вже причинив двері. (О. Довженко)
  • На його оклик вийшла молода козачка років двадцяти восьми. (Григорій Тютюнник)
  • * Образно. Повна емансипація особи автора з рамок схоластики, повний розрив з усяким шаблоном .. – се характерний, пануючий оклик наших часів. (І. Франко)
  • Німий оклик одними очима не забарився перейти в нестямну бурю крику. (Панас Мирний)
Голосний вигук, викрик, що виражає які-небудь почуття. Приклади
  • Не ревіли роги, не лунали веселі оклики по тій новій побіді. (І. Франко)
  • З майдану доносилися крики дружинників. У цих окликах звучало спершу здивування, потім жаль, а вкінці лютість, гнів, жадоба помсти. (Юліан Опільський)
  • Першу хвилину вони розглядали один одного, вигукуючи односкладові оклики. (О. Копиленко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.