НЕПОПРАВНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НЕПОПРА́ВНИЙ а, е.

Який важко або неможливо поправити, виправити. Приклади

Доринка збагнула, що зробила непоправну помилку. (І. Цюпа)
Непоправним злочинством здавалось лежання, коли стільки роботи ждало його. (М. Стельмах)

Якого не можна вже уникнути, позбутися. Приклади

Смерть Анта завдала великої й непоправної шкоди роду. (С. Скляренко)
Його слова, збентеження підказали Мерфі, що сталося непоправне лихо. (Ю. Бедзик)

у знач. ім. непопра́вне, ного, с. Те, чого вже не можна уникнути або виправити. Приклади

– Він мав або щось незвичайне вчинити, або накласти головою. От і сталося непоправне. Інакше й бути не могло. (М. Сиротюк)
Сталось непоправне і найгірше – мене відіслали на батьківщину, не дозволивши навіть попрощатися з тобою. (Ю. Покальчук)
Мені зробилося лячно, як ніколи, я зрозуміла, що накоїла непоправне, і заплакала. (Любко Дереш)

Нездатний виправитися; упертий у своїх переконаннях, звичках і т. ін.; невиправний. Приклади

– Я думав, що маю діло з чесним, правдивим купцем, а не з .. непоправним шарлатаном. (І. Нечуй-Левицький)
[Ада:] Ви, Івасю, все ще непоправний фантаст. (Мирослав Ірчан)
Згодом Назара, як непоправного, виключили з школи. (Ю. Збанацький)
Лелевель став непоправним утопістом. (Р. Іваничук)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.