НАСТАНОВА — ТЛУМАЧЕННЯ

НАСТАНО́ВА и, ж.

Вказівка або порада діяти певним чином. Приклади
  • Приїзд директора інституту був не тільки корисним, а навіть конче необхідним. Мінявся весь напрямок досліджень, потрібні були нові інструкції та настанови. (М. Дашкієв)
  • Вона уважно вислуховувала перед відрядженням Олексієві настанови, обіцяла виконати їх пунктуально і послідовно. (В. Логвиненко)
  • Воєвода Адам Кисіль .. не вводив їх [бурсаків] у шляхетні кола, ще й наказував тримати їх якомога суворіше. Втім, ці настанови були зайві, бо сам ректор та й професори-ченці не шкодували лози та канчуків. (М. Садовський, пер. з тв. М. Гоголя)
Рекомендація, роз'яснення з боку вищого органа, керівної особи і т. ін., як діяти в тих чи інших випадках; директива. Приклади
  • Відомо, що зміст найважливіших таємних доручень гетьман Б. Хмельницький не довіряв паперу й переказував послам усно. Вони одержували суворі розпорядження дотримуватися під час переговорів настанов, інструкцій. (з наук. літ.)
псих., фізл. Зумовлена попереднім досвідом готовність людини до виконання певної діяльності; спрямованість діяльності організму або якогось його органу; установка (у 5 знач.). Приклади
  • Агресія – ворожа внутрішня настанова або ворожий тип діяльності індивіда чи групи щодо іншого індивіда або групи. (з наук. літ.)
  • Психологічною основою негативізму є настанова суб'єкта на незгоду, заперечення певних вимог, форм спілкування тощо. (з навч. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.