МАТІР — ТЛУМАЧЕННЯ
МА́ТІР тері, ж., заст., уроч.
Те саме, що ма́ти (див. ма́ти1 1).
Приклади
- Вкладає матір в руки сина спис: – На захист краю зброю ти підніс, – Як вірний син, служи ж тепер всякчас Своїй землі, цій матері всіх нас. (М. Бажан)
- Три тижні про Романа не було чуток, три тижні передчасно зігнута матір примарою никала по селі. (В. Бабляк)
МА́ТИ тері, ж.
Жінка щодо дитини, яку вона народила.
Приклади
- У дитини заболить пальчик, а у матері серце. (Номис)
- – Га, що ж діяти, – мовив Гривко. – Раз мати родила, раз і вмирати треба. (І. Франко)
- Проводжає сина мати захищати рідний край. (В. Сосюра)
- Мати тоді сита, коли діти не голодні. (К. Гордієнко)
- Оленка притулилася до матері: – Їсти!... (В. Барка)
- Одного разу, вже після смерті матері, батько привіз якусь молоду жінку. (Д. Білоус)
Жінка, що має або мала дитину.
Приклади
- І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, і будуть люде [люди] на землі. (Т. Шевченко)
- Я шаную тебе, невідома, бо ти стала матір'ю. (М. Дашкієв)
- – Повторення – мати навчання, – підтакував Трояцький. (Ю. Збанацький)
- [Кирило:] А про мене нігде [ніде] й краще немає, як дома. Вже що не кажіть: чужина – чужиною, а своя сторона як мати. (Панас Мирний)
Самиця щодо своїх малят.
Приклади
- Поти ягнятка скачуть, поки матір бачуть [бачать]. (Номис)
- Вона ще довго потім буде страмити й картати перед поросятами матір їхню, покарбовану чорними латками. (Г. Косинка)
- Перепелиця-мати, черкаючи крилом землю, падаючи і знову злітаючи, біжить перед мисливцем, відводячи його від своїх дітей.... (І. Багмут)
- Обсмалене лоша, пирхаючи, вискочило з полум'я і стало, злякано озираючись. Загледівши біля мінометників коней, воно довірливо пішло на них, шукаючи матері. (О. Гончар)
перев. з означ., перен.
Про що-небудь дуже близьке, рідне.
Приклади
- До тебе, Україно, наша бездольная мати, Струна моя перша озветься. (Леся Українка)
- Мати-земля засипає спокійно та радісно під блакитною облогою високого, ясного неба. (Л. Яновська)
- – Товариші, – каже він [зв'язковий], – вітаю з волею! Від імені матері-Вітчизни оголошую вас знову в лавах активних бійців проти загарбників! (Ю. Яновський)
- Україно моя, казкова земле, пісенна мати наша! (О. Бердник)
МА́ТИ ма́ю, ма́єш, недок.
що.
Уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось.
Приклади
- Лучче мати, як позичати. (Номис)
- Мав я шаблю і рушницю, Ще й дівчину-чарівницю. (Я. Щоголів)
- В Скрипчинцях був свій пан, та ще й небагатий; він мав тільки один присілок. (І. Нечуй-Левицький)
- Хоч би малесеньку хатину Він [Т. Шевченко] мріяв мати над Дніпром. (М. Рильський)
- – Він трошки випив... – догадується з гурту хтось. – За що? – Гроша щербатого в кишені не має! – категорично заперечує всевидячий Микола Проць. (В. Бабляк)
кого.
Уживається для вираження наявності в когось дітей, родичів, близьких людей.
Приклади
- Латин дочку мав чепуруху, Проворну, гарну і моргуху, – Одна у нього і була. (І. Котляревський)
- Буде варт на світі жить, Як матимеш кого любить. (Т. Шевченко)
- Танцювали гуляки, що не мали ні рідні, ні кутка, ні родини, нічого, крім вільного неба і вічного бенкетування душі своєї. (О. Довженко)
- Доживши до глибокої старості, мав [Рустічо] чотирнадцятеро дітей і п'ятдесят шестеро онуків, з яких пам'ятав поіменно лише перших п'ятьох. (Ю. Андрухович)
у сполуч. з кільк. числ. та ім. рік, літа.
Уживається на означення чийогось віку.
Приклади
- Один з них [подорожніх], одягнений у широкі сині шаровари.., мав не більше як двадцять п'ять літ. (М. Коцюбинський)
- Зустрів я хлопчика. Малий мав років десять чи дванадцять. (В. Сосюра)
- Хлопець мав небагато літ, але вдався міцний, кремезний. (І. Білик)
у сполуч. з кільк. числ. та назвами мір.
Уживається на означення об'єму, розміру й т. ін. чого-небудь.
Приклади
- Кімната Сідалковського мала п'ятнадцять квадратних метрів. (О. Чорногуз)
- Книжка має сто сорок сторінок. (С. Процюк)
Виражає наявність у кого-, чого-небудь певної ознаки, властивості, якості.
Приклади
- Сама [наймичка] була висока з себе, огрядна; брови мала чорні, широкі та густі, як з сукна. (Марко Вовчок)
- [Лев:] Коли ж сестра таку натуру має, що з нею й не зговориш. (Леся Українка)
- За кормою на тросі прив'язано маленького пузатого човника. Він має таку ж форму, як дубок. (Ю. Яновський)
- Хаєцький, маючи напрочуд тонкий слух, завжди перший ловив наростаючий свист снаряда або шавкотіння важкої міни. (О. Гончар)
Одержувати, заробляти що-небудь.
Приклади
- Як дбаєш, так і маєш. (Ганна Барвінок)
- Він один щодня здіймав панові п'ятдесят-шістдесят тонких рун. За кожне руно мав по дві з половиною копійки. (М. Стельмах)
Обіймати яку-небудь посаду, бути якоїсь кваліфікації і т. ін.
Приклади
- То родом з Глухова, юриста, Він має чин канцеляриста. (І. Котляревський)
- – Пробачте, – сказав Борковський, – але як же ви, не маючи освіти і військової підготовки, можете працювати в чині командира бригади? (О. Довженко)
кого, що.
Уживається на означення того, що хто-, що-небудь є в чийомусь розпорядженні, користуванні, а також указує на наявність чогось у когось у певний момент, період.
Приклади
- – Держи! Лови! Маємо! Держимо! – розносилося по тихій погоді уночі. Схопили Кармеля. (Марко Вовчок)
- [Деїфоб:] Та що се, невже моя сестра служниць не має, що й не докличешся нікого? (Леся Українка)
- Вівці мають маленькі голосні дзвіночки на шиях.... (О. Гончар)
розм.
Зазнавати покарання, докорів і т. ін.
Приклади
- Люди хотіли голіруч землю узяти, а тепер мають: хто їсть сиру, хто копає її в Сибірі [Сибіру].... (М. Коцюбинський)
що, у сполуч. з назвами стану та дії.
Уживається на означення стану, дії, на які вказує іменник у знах. відмінку.
Приклади
- – Хто гонить? За що? – Не питайте! Все вам скажу потому, а тепер майте милість, сховайте мене, бо може бути смерть моя. (І. Франко)
- Не майте гніву до моїх порад І не лінуйтесь доглядать свій сад. (М. Рильський)
Виявляти певні почуття, переживати щось.
Приклади
- Були Латинці дружні люди І воюватись мали хіть. (І. Котляревський)
- Гой ги! вороги! Ми не маєм ваги, Наша воля й слава. (Т. Шевченко)
від кого.
Бути об'єктом певної дії, відчувати чиєсь ставлення.
Приклади
- – Не сподівалась я од вас, козаків, таку собі наругу мати! (Марко Вовчок)
- Мар'янові хочеться схлипнути від цієї людської ласки, яку має від ученої людини. (М. Стельмах)
що, у сполуч. з абстр. ім. та інфін.
Уживається на означення дії, вираженої інфінітивом, яку виконує іменник у знах. відмінку.
Приклади
- Кружляють, вурчать моторами юнкерси [німецькі літаки]. Вони ще мають змогу сідати на міському іподромі. (О. Гончар)
кого, що за кого – що, розм.
Вважати когось, щось ким-, чим-небудь.
Приклади
- Голова, як мав Дениса за чесного, то і не сказав, як він було проговорився. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Селяни .. не мають за гріх одного діла: возити в неділю .. снопи. (І. Нечуй-Левицький)
- [Онися:] Чули? За темну дівку мене має [пані Людмила]. Коровою хоче підкупити. (Д. Бедзик)
з інфін.
Указує на чиюсь потребу робити (зробити) що-небудь.
Приклади
- – Що маємо робити? Як маємо бути? Де його шукати маємо? – пита стара Кармелиха молодої невістки. (Марко Вовчок)
- Давид сидів кінець стола, рився в книжках і виписував якісь цифри, помітки на клаптику паперу (мав же сьогодні в хаті-читальні робити доповідь про міжнародне становище). (А. Головко)
- Я виліз на запилюжену липу, старе крислате дерево. Смеркалося, і я вже от-от мав іти додому, як мене потягнуло покорити ще одну “висоту”. (Любко Дереш)
Бути змушеним через обставини робити (зробити) що-небудь.
Приклади
- – Чортзна-що робиться! – занепокоївся тамбовський губернатор .. – Чому я, губернатор, маю дізнаватись останнім, що в мене в губернії об'явився вчений? (О. Довженко)
Збиратися, намірятися що-небудь робити (зробити).
Приклади
- Як в північ самую глухую Еней лиш тільки мав дрімать, Побачив хмару золотую. (І. Котляревський)
- Поки формувався поїзд, яким вони мали їхати до столиці, Ніколає та Кодру пішли вулицею невеличкого містечка. (М. Чабанівський)
- Голуб, відправлений до Стена, уникнув гіркої долі багатьох своїх товаришів. Його випустили за межами володінь Корони, і він мав прилетіти не раніше післязавтрашнього вечора. (О. Авраменко)
Уживається для творення форм майбутнього часу дієслова з відтінком обов'язковості, неминучості.
Приклади
- Стріваю молодицю з повними відрами (се ж має пощастити – народ каже). (Ганна Барвінок)
- [Любов:] Так все здавалось, немов щось має статись недобре у нас. (Леся Українка)
- Стефа .. похитала пальчиком молочного зуба, який ось-ось мав би нарешті випасти, й мовила: – Я теж хочу в похід. (І. Андрусяк)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.