ЛЮДА — ТЛУМАЧЕННЯ

ЛЮД у, ч., розм.

Те саме, що лю́ди 1. Приклади
  • До сходу сонця, рано-рано! У Вифлеємі на майдані Зійшовся люд. (Т. Шевченко)
  • Ганя братається з людом, сама ходить до пекарні, на город і собак не боїться. (І. Нечуй-Левицький)
  • Тут [на станції] не кожен і поїзд зупиняється, і квитки дають лише за годину до відправлення, а бач, скільки люду зібралося серед ночі. (В. Шкляр)
звичайно з означ. Група людей, належних до якого-небудь середовища. Приклади
  • У вас [молоді] в думках немає бруду, Палає в серці ще любов До обездоленого люду. (М. Старицький)
  • Шумів базар .. Вгорі жили царі і ворожбити. Внизу роївся ремісничий люд. (Л. Костенко)
  • Завдяки священикові німці й до сільського люду почали ставитися краще. (М. Андрусяк)
  • Чув я, що на плацу повно німців та іншого збройного люду, що поставив пан сього міста, щоб не сталось якого заколоту. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
рідко. Населення певної країни; народ. Приклади
  • Він так любить Україну й той добрий український люд! (М. Коцюбинський)
  • У кожного люду, у кожній країні Живе такий спогад, що в його [нього] в давнині Були “золотії віки”. (Леся Українка)
  • Бути кожному князю, як і кожному люду, господином [господарем] у своїй землі, непідвладним іншому князеві. (Д. Міщенко)
  • З колекцій київських музеїв та приватних зібрань виставлено дорогоцінні зразки іграшок, з якими виростало не одне покоління українського люду. (з газ.)
Основна частина народу як протиставлення панівним верствам. Приклади
  • Трудився щиро фараон, і дер, І мучив люд, що аж земля стогнала. (І. Франко)
  • Це таємне відгалуження метро не зображене на жодній з доступних простому людові схем. (Ю. Андрухович)

ЛЮ́ДИ е́й, мн. (одн. люди́на, и, ж.).

Суспільні істоти, які являють собою найвищий ступінь розвитку живих організмів, що мають свідомість, володіють мовою, виготовляють і використовують знаряддя праці. Приклади
  • – Наука доводить, що життя на Марсі існує, але чи єсть там люди і які вони, поки що невідомо. (Григорій Тютюнник)
Ці істоти в протиставленні іншим істотам. Приклади
  • Ви ж люди, люди, не собаки! (Т. Шевченко)
  • Насторожувало слово “матеріал” і вже зовсім не подобався вислів “кличка”, наче йдеться про собаку, а не людину. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Середовище збільшує ризик, проте усі ми маємо вибір, свободу волі – цю таємничу силу, що робить нас або людьми, або нелюдами. (Г. Пагутяк)
звичайно з означ. Особи, що належать до певної суспільної групи, середовища. Приклади
  • Досвітні огні вже горять, То світять їх люди робочі. (Леся Українка)
  • – Ми собі сільські люди, ми політикою не займаємось. Нехай перевірять. (В. Винниченко)
  • – Ти, Козаче, сказав: там... учені люди – в тій Громаді... Учені? Тобто з університетськими дипломами? (Ю. Хорунжий)
  • Хутірські люди поховали убитих повстанців на ґруні, недалеко від місця бою і всі ці роки доглядали могили, хоч і без прізвищ. (М. Матіос)
з означ. Особи, об'єднані певними, характерними або спільними ознаками. Приклади
  • Лемішковський, убраний в чисту нову одежу, в білих комірчиках, дуже пристаючих до лиця чорнявим людям, вразив панночок своєю оригінальною красою українського типу. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Ей! ловко старі люди жили! – зітхаючи, говорить Петро Мотузок. (М. Івченко)
  • Розмовляючи сам із собою, як це роблять дуже заклопотані люди, Д'Артаньян увійшов до під'їзду свого будинку. (Р. Терещенко, пер. з тв. А. Дюма)
  • Про колишню наявність германців, готів і лангобардів у Північній Італії може свідчити більший відсоток білявих людей, ніж в інших частинах Італії. (з наук. літ.)
звичайно з числ. або означ. Певна кількість осіб. Приклади
  • Коли вершник пiд'їхав до купки людей, що наближались поволi до брами, вiн спiшився. (Ю. Логвин)
  • Приніс [Грицько] трохи водиці, хоч і з руки лівої кров цибеніла. Та на три десятки людей – що то є! (В. Лис)
Сторонні, інші особи в протиставленні суб'єктові. Приклади
  • Нехай людям лихо сниться, а ми заспіваймо. (Т. Шевченко)
  • [Явдоха:] Таточку! А що ж люди скажуть? .. Батько, скажуть, вигнав рідного сина з двору. (Панас Мирний)
  • Не маючи змоги в той час харчувати велику кількість людей, ми в закликах прохали повстанців брати з собою на кільки [кілька] днів харчу. (В. Винниченко)
  • Хай люди йдуть, злітаються нехай, А поки що – копаймо добрі шанці. (І. Багряний)
Оточення, знайомі й незнайомі особи. Приклади
  • – Ти між людьми ходиш, по городах вештаєшся!... (Панас Мирний)
  • Якось мене забули люди, не пишуть, навіть на листи не одповідають. (М. Коцюбинський)
  • – І про те думай, – сказав, – якої гадки будуть про тебе ті люди: чи шани ти від них заслужиш, чи зневаги! (Валерій Шевчук)
  • Раз у раз він пригадував похорон мами, коли не було кому нести труну, бо люди гарували в полі. (Г. Пагутяк)
  • Чи хто тому винен, що не всі в цьому світі такі швидкі на здогад про те, що подеколи вибрані слова ходять між людьми, мов справжнісінькі варвари. (М. Матіос)
Особи, що мають справу з певним суб'єктом. Приклади
  • – Чого ж більше думати? Присилай у вівторок, післязавтра, людей, бери рушники. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Явдошка:] Тату! Он вас люди питаються. [Храпко:] Які люди? (Панас Мирний)
  • – Що він, наречений твій, чи що? Та й тоді молоді люди запрошують дівчину заздалегідь. (В. Владко)
  • Щойно почуєш її [стрілянину] – веди людей в табір. (А. Кокотюха)
Особи, з якими певний суб'єкт зв'язаний якими-небудь обов'язками (господарі, наймачі і т. ін.). Приклади
  • Прийшлося [Мотрі] в чужій хаті людям годити, людей слухати. (Панас Мирний)
  • Наймуся до добрих людей в робітники – з голоду не пропадемо. (В. Чемерис)
Уживане в значенні узагальнення, узагальненого звертання (часто з означ. добрі). Приклади
  • – А чи не час нам, бува, люди добрі, он там під вербою, коло криниці, трохи відпочити? – озвався хтось із прочан. (Д. Мордовець)
  • Не думайте, люди добрі, що Валя одразу, в одну мить став одчайдушним сміливцем. (В. Нестайко)
  • Ох, люди, люди, коли б ви знали, які нудні ваші мрії про владу. (Н. Околітенко)
  • Щось крикнути хотіла [Муся], мовляв, допоможіть, люди добрі! (І. Роздобудько)
Особи, що працюють у якій-небудь галузі виробництва; працівники. Приклади
  • – Чого ж це ви самі носили сахар? Чи людей не було в сахарні, чи що? (І. Нечуй-Левицький)
  • Чимало користі можуть принести досвідчені люди пенсійного віку на тих робочих місцях, які відповідають їх залишковій працездатності. (з наук. літ.)
Особовий склад війська, жива сила (на противагу техніці). Приклади
  • – Ви підете в тил для диверсій. – Я втратив всіх людей. (О. Довженко)
  • Людей, поповнення, солдатів! Живих багнетів, живих шабель! Ось чого йому зараз найбільше бракує. (О. Гончар)
перев. з означ., іст. Різні категорії вільного та особисто залежного населення у феодальному суспільстві. Приклади
  • І не в однім отім селі, А скрізь на славній Україні, Людей у ярма запрягли Пани лукаві.... (Т. Шевченко)
  • Робітні люди сокирами-балтами .. заробляли собі і ораницю, і пасло [пасовище], і клапті лісу. (М. Дочинець)
Особи, які перебували в особистій залежності від пана; кріпаки. Приклади
  • Почав пан хату одмагати: десь прикупив сім'ю людей, то треба було хати. (Марко Вовчок)
заст. Чоловіки в протиставленні жінкам. Приклади
  • Вже повну холодну натирили і людей, і жінок, і дівчат. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • – Стоять два чоловіки. А хто там стоїть? – Люди. – А буде бабів з десять – то все баби! (М. Коцюбинський)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.