ЛУЧНИК — ТЛУМАЧЕННЯ
ЛУ́ЧНИК а, ч.
іст.
Воїн, озброєний луком.
Приклади
- Лучники і топірники, хоч самі бліді й тремтючі, обступили боярина. (І. Франко)
- За щитоносцями стояли лучники й пращники. (С. Скляренко)
- Від половців рвучко вимчало кілька сотень лучників – випустили по стрілі. (В. Малик)
- Лучники знайшлися швидко – всі тридцять, як і загадував [болярин], бо майже кожен повісив у княжих сінях свій лук. (І. Білик)
іст.
Майстер, що виготовляє луки.
Приклади
- В Києві з початком XVI в., перед пізнішим упадком міста, згадуються золотарі, кравці, кушнірі [кушніри], лучники.., але статистики сих ремесл [ремесел] не маємо ніякої. (М. Грушевський)
- На початку XV ст. у Львові вже було 14 цехів, у яких працювали півтисячі ремісників – столярів, боднарів, лучників та інших майстрів того часу. (з наук.-попул. літ.)
Спортсмен, майстер зі стрільби з лука.
Приклади
- Олімпійський чемпіон останнім з українців почав боротьбу в основній сітці турніру лучників. (із журн.)
- Випускники Львівського державного університету фізичної культури успішно виступили в Харкові на турнірі найсильніших лучників України. (з газ.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.