ЗБРУЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗБРУ́Я ї, ж.

Сукупність предметів для запрягання або сідлання коней та інших тварин; упряж. Приклади

Йшли рядками верблюди в блискучій збруї, вкриті червоними покрівцями з золотими торочками. (І. Нечуй-Левицький)
Рипить у поході збруя – вуздечки й сідла зроблені з міцної волов'ячої шкури. (А. Хижняк)
Пройшли, лякаючи вуличних роззяв, могутні слони, серед яких і султанський слон у золотій збруї, із сталевими мечами на іклах. (П. Загребельний)
Мед, віск, сало, хліби, риба, хутро, шкіри .. – чого тільки не присилали люди! Всяк слав те, що міг. А треба було зброї. Гарної кінської збруї.... (Г. Колісник)

заст. Бойове спорядження воїна. Приклади

Турн миттю нарядився в збрую. (І. Котляревський)
Несуть пани єсаули Козацькую збрую: Литий панцир порубаний, Шаблю золотую. (Т. Шевченко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.