ВУЛИК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВУ́ЛИК (заст. У́ЛИК), а, ч.

Спеціально зроблений будиночок або видовбана колода для розведення бджіл. Приклади

Полазила [бджола], підняла крильця і, крутячись, важко пролетіла до свого вулика. (Панас Мирний)
В пасіці гули в уликах бджоли густим глухим гуком. (І. Нечуй-Левицький)
Золоті бджоли бриніли в золотому сонячному промінні, купчились на вуликах біля вічок, гули весело. (Б. Грінченко)
На хатки в мініатюрі були схожі ці рамкові вулики, в кожному з яких жила бджолина сім'я, а пасіка вся нагадувала мініатюрне село, що причаїлося попід гречкою, як попід лісом. (О. Гончар)
Старець походжав між вуликами-колодками, ввесь білий і сорочка до колін, .. і ріденьке довге волосся, й довга густа борода. (І. Білик)
За зиму сторожка – хатка об однім віконці й під соломою – постаріла, дужче вгрузла в землю, стоїть під самісінькою горою серед грушевого та черемхового цвіту, як вулик. (Григір Тютюнник)

Сім'я бджіл, яка живе в такому будиночку або колоді; рій. Приклади

Розворушений вулик монотонно гудів. (з газ.)
Обернувся в вулик табір... Крики, – ржання, – метушня... Кожний бравсь за спис, за зброю І... на огиря-коня. (О. Олесь)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.