ВОДЯНКА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВОДЯ́НКА и, ж.

Хвороба, що виникає внаслідок порушення водно-сольового обміну й проявляється в надмірному скупченні рідини у тканинах чи порожнинах. Приклади

Обличчя – жовті і сірі, і такі запалі, що сама шкіра обпинала лицеві кості; або, як не запалі, то опухлі від водянки. (В. Барка)
Сам досиджує життя на причілку, насуплений, обрезклий, безнадійно хворий на водянку. (О. Гончар)
Пізно звернувся Шевченко за допомогою до лікаря, хоча ознаки його хвороби – “водянки” – були задовго до того явно помітні. (із журн.)

розм. Водяна мозоля або пухир. Приклади

На ногах поздималися великі водянки, й вони гостро різали й пекли вогнем. (Г. Епік)
Федір бив і бив веслом у дужі груди води, рвався через .. латаття. Хлипкі водянки схопилися на долонях. (Ю. Мушкетик)

розм. Діжка для води. Приклади

Стоїть кухоль на водянці, – піди та й напийся. (Сл. Гр.)
У сінях чутно шелест: то в темноті Кирило шукає водянки. (Панас Мирний)
На душі нудить. Хіба води напитися? Злізла [Христина] з полу, пройшла в сінці до водянки й напилася. І ніби одлягло від серця. (Б. Антоненко-Давидович)
– Насте! Василю! Ганню!.. Води! Води мені! – гукає батько, а води немає. Всі метнулися до водянки, начерпнули якогось хузу і полили Володька. (У. Самчук)

Болотяна або лісова рослина родини водянкових. Приклади

Цвіте водянка дика. (Є. Гуцало)
Водянка чорна, голубець, – це вічнозелений, дуже галузистий кущик завдовжки 20–60 см. (з наук.-попул. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.