ВИРАЗНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИРА́ЗНИЙ а, е.

Який зовнішніми ознаками яскраво, чітко передає внутрішні якості, почуття, переживання (про обличчя, очі і т. ін.). Приклади

Як вона мені розказувала про свого дідуся та про свою бабусю, тую бідну вдовицю, риси її виразного вродливого обличчя займалися огнем глибокої чулої душі. (Ганна Барвінок)
Брови підніс [Саїд], щоб ще щиріше подивитися на матір. Від цього більшими стали очі, виразнішими. (Іван Ле)
Він любив цього старого підпільника з мужнім відкритим обличчям і виразними голубими очима. (О. Бердник, Ю. Бедзик)

Чіткий, розбірливий, легкозрозумілий. Приклади

Він сам, без грошей і без ніякої виразної мети, пустився в таку далеку дорогу. (І. Франко)
Часто такі розмови кінчались виразним рухом у бік широкого Носюриного подвір'я: – І доки цю шкуру терпіти? (О. Донченко)
Кілька хвилин мовчки дивився він на старого, потім спитав з виразною польською вимовою: – Хто ти є і як твоє ім'я? (З. Тулуб)
Вона [мова Левченка] вразила Чорнокнижного, який не цурався піднесеного чи виразного, мов різьба, слова. (М. Стельмах)
Знаком оклику відділяються вигуки, які вимовляються з виразною окличною інтонацією. (з навч. літ.)

Різко окреслений. Приклади

Цокають кінські копита, дзюркотить десь поблизу струмок. Все більшими й виразнішими стають верби та осокори біля другого містка. (А. Шиян)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.