БУТА — ТЛУМАЧЕННЯ
БУТА́ и́, ж., діал.
Пиха.
Приклади
- Бута хоче прута. (прислів'я)
- – Я .. не гірший шляхтич, як той, що в позолоченій кареті на війну виїжджає. Ніхто не сміє мене зневажати. Такий сміливий виступ зробив на панів враження. Така самопевність і шляхетська бута усім подобалась. (А. Чайковський)
БУТ у, ч., буд.
Будівельний камінь, що використовується перев. для фундаменту.
Приклади
- Для мурування вживали в основному бут (рваний камінь) на глині. (з наук. літ.)
- Курган як архітектурна пам'ятка зберігся, і його можна оглянути, оскільки гробницю обклали бутом. (з наук.-попул. літ.)
- Подрібнений у бункері, бут завдяки власній вазі падає вниз, на стрічку конвеєра. (із журн.)
БУТ у, ч., діал.
Молода зелена цибуля.
Приклади
- Він і веде нас до себе на город молодий бут поливати. (Д. Мордовець)
БУТ а, ч., іст.
У часи набігів ординців – бранець, силоміць навернений у мусульманство.
Приклади
- З літопису Самійла Величка відомо й про винищення Сірком кримських бутів – обусурманених українців, які не захотіли повертатися в Україну. (з наук. літ.)
БУ́ТИ теп. ч. усіх осіб одн. і мн. має форму є, яка може опускатися, рідко єсть, заст. 2 ос. одн. єси́, 3 ос. мн. суть; мин. ч. був, була́, було́; мн. були́; майб. ч., 3 ос. одн. бу́де; наказ. сп. будь; недок.
Існувати.
Приклади
- Був собі колись-то якийсь-то маляр.... (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Грає кобзар, виспівує – Аж лихо сміється... “Була колись гетьманщина, Та вже не вернеться”. (Т. Шевченко)
тільки 1 ос. мн., у знач. виг.
Уживається як найкоротший традиційний тост при чаркуванні.
Приклади
- – Будьмо! – привітався перший Проценко, беручи у руку чималу чарку з горілкою. (Панас Мирний)
- – Ну, будьмо, – сказав Карпо Цар, – раз ми земляки, значить – пиймо! (Ю. Яновський)
Уживається для позначення наявності кого-, чого-небудь десь, у когось.
Приклади
- У Франка є прекрасна річ – лірична драма “Зів'яле листя”. (М. Коцюбинський)
- Була собі на всьому господарстві одна кобилка. (М. Стельмах)
безос.
Приклади
- Землі у нас було сім чи сім з половиною десятин. (О. Довженко)
безос., розм.
Уживається при наближеному визначенні кількості, ваги, віддалі і т. ін.
Приклади
- Розглянувшись уважно, Остап зміркував, що звідси до Кишниці, де стояв вітряк Якимів, буде верст з тридцять. (М. Коцюбинський)
Перебувати, знаходитися де-небудь.
Приклади
- За Прутом була Туреччина. (М. Коцюбинський)
- Молодь вся була на полі, Бо якраз настали жнива. (Леся Українка)
- Десантні групи вже були тут, неподалік, за спинами у розвідників. (О. Гончар)
перев. мин. або майб. ч., у кого, рідко до кого.
Приходити, приїздити куди-небудь, до когось; відвідувати кого-, що-небудь.
Приклади
- Попрощавсь Кармель із дружиною, чули товариші, що промовив він до дружини: “Буду до тебе”. (Марко Вовчок)
- [Руфін:] От як? Ти був у Секста? (Леся Українка)
- [Завірюха:] Дорога на Чигирин є навпростець коротка. За ніч ми будем там. (Л. Дмитерко)
Трапитися, статися.
Приклади
- – Та не дуже ж то й заснула од думок та гадок, що з нею завтра буде! (Г. Квітка-Основ'яненко)
- – Маріє! – наблизився Свирид до неї й узяв за руку. – Скажи мені, що з тобою було? (М. Коцюбинський)
Наставати (про час, пору року, погоду і т. ін.).
Приклади
- Поки, каже, доїдемо, то і день буде. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Була весна, море було спокійне і синє, небо – так само, сонце обливало помаранчеві сади по горбах. (М. Коцюбинський)
чому.
Що-небудь неодмінно трапиться, настане.
Приклади
- Школярочка іде у перший клас. Вже скоро бути бабиному літу. (Л. Дмитерко)
перев. мин. або майб. ч., кому, розм.
Діставатися, випадати на долю кого-небудь (перев. про покарання за провину).
Приклади
- – Якби ти знала, що мені вчора було за те, що з тобою ходила гойдатися до Ривки.... (Леся Українка)
- – Що буде, як то кажуть, громаді, те й бабі.... (П. Козланюк)
безос.
Приклади
- Було їй уже за той модний передчасний хвіст [зачіску], критикували на шкільних .. зборах. (О. Гончар)
перев. майб. ч., безос., розм.
Вистачати.
Приклади
- Буде з мене, поки живу, і мертвого слова, Щоб виливать журбу, сльози. (Т. Шевченко)
- Виходить тоді отаман сам з пущі і промовляє до неї: “Віддай, пані, гроші! Пожила ти у золоті, у розкоші, буде вже з тебе – дай іншим!”. (Марко Вовчок)
- Запасу на три дні буде. (М. Рудь)
за ким, розм.
Перебувати у шлюбі з ким-небудь (про жінку).
Приклади
- – Мамо моя! – плаче [Наталя], – не губіть мене, молодої, не топіть за Гурчем. Лучче мені вмерти, як за ним бути! (Марко Вовчок)
тільки майб. або мин. ч., з кого, розм.
Стати ким-небудь, перев. набувши певних знань, рис і т. ін.
Приклади
- – Віддай, – каже, – твою дочку за мого сина, то побачиш, яка з неї буде невсипуща хазяйка. (О. Стороженко)
- – Не нами сказано: терпи, козаче, – отаманом будеш. (А. Головко)
Уживається як зв'язка у складеному присудку (форма теп. ч. є, єсть часто опускається).
Приклади
- Чого ж тепер заплакав ти? Чого тепер тобі, старому, У цій неволі стало жаль – Що світ зав'язаний, закритий! Що сам єси тепер москаль..? (Т. Шевченко)
- Не писав до Вас, бо був слабий. (М. Коцюбинський)
- Сценарій “Звенигори” був написаний письменником Йогансеном. (О. Довженко)
безос.
Приклади
- Неспокійно було в селі. (М. Коцюбинський)
- На Монастирській слобідці без суду, без слідства .. було розстріляно групу старих матросів та робітників. (О. Гончар)
тільки мин. ч., безос., розм.
У поєднанні з інфін. уживається для підкреслення доцільності якої-небудь дії в минулому.
Приклади
- [Молодий хлопець:] Було їм [переможцям] про славу наших предків заспівати, щоб знали силу нашого народу! (Леся Українка)
тільки майб. ч.
У поєднанні з інфін. уживається як допоміжне дієслово для творення майбутнього часу.
Приклади
- Так! Я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Буду жити! – Геть думи сумні! (Леся Українка)
- За те, що жили ми в цей зоряний час, нам заздрити будуть нащадки. (В. Сосюра)
тільки мин. ч.
У поєднанні з особовими формами мин. ч. дієслів уживається як допоміжне дієслово для творення давноминулого часу.
Приклади
- Віл щось почав був говорить, Да судді річ його .. перебили. (Є. Гребінка)
- Лукаш нахиляється.., знаходить вербову сопілку, що був кинув, бере її до рук і йде по білій галяві до берези. (Леся Українка)
- Піп колись був розсердився на дідових батьків, і як у них народився хлопець, то й назвав його Македоном. (І. Сенченко)
тільки було́, у знач. част.
Уживається при дієсловах мин. ч. для вираження дії, яка почалася, але не здійснилася.
Приклади
- – Ви, діточки, поскучайте за братиком, – почала було мати, та голос ввірвавсь і замер. (Марко Вовчок)
- Хотів було гукати [Ладим] на допомогу: задубілий язик не повертається. (В. Кучер)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.