СП'ЯНІЛА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СП'ЯНІ́ЛИЙ

Дієпр. акт. до сп'яні́ти. Приклади

Сп'янілий від меду й олу [пива], він все ходив по хижі. (С. Скляренко)
Від слави вірної сп'янілий, Ти [Наполеон] йшов, валив міцне, слабе, І стало під кінець несила Самій землі носить тебе. (М. Зеров)
Селяни витягали з-під повіток заржавілі за зиму плуги й борони, лагодили вози і сп'янілими від духу землі очима позирали в поле. (П. Панч)
* Образно. Сп'янілий до нестями вечір квітами пропах. (В. Сосюра)
* У порівн. Наче сп'янілий від нових безкраїх можливостей, Вася хотів швидше усе побачити, про все дізнатись. (О. Гончар)

у знач. прикм. Який сп'янів. Приклади

– Пий, Сафроне.., – дзенькнув чаркою в чарку сп'янілий Данько, і самогон плеснув на домоткану, з червоними пружками скатертину. (М. Стельмах)
Сп'янілий чабан не витримав і з серцем стукнув об долівку ґирлиґою. (Яків Баш)
До вечора сп'яніле село гуляло біля церкви. (М. Стельмах)
Розпаливши цигарку, він устромив її в зуби, .. осміхається сп'янілою посмішкою. (С. Васильченко)
Сп'янілі очі [кріпака] нишпорили по столу, шукаючи кухлик. (Яків Баш)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Док. до п'яні́ти. Приклади

Уже сп'янів [Карпо], у нього посоловіли очі. (А. Шиян)
Я .. дуже багато була надворі і сп'яніла від повітря. (Леся Українка)
Ми сп'яніли від духмяного подиху поля, від гіркого запаху свиріпи. (Ю. Збанацький)
Підстьобнутий образою, він сп'янів від гніву. (Д. Бедзик)
Зашарілось лице у Івана, очі сп'яніли. (С. Васильченко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.