СКАМ'ЯНІЛИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СКАМ'ЯНІ́ЛИЙ

Який перетворився на камінь. Приклади

У товстих шарах кам'яного вугілля знаходять іноді цілі стовбури скам'янілих дерев. (з наук.-попул. літ.)
Шевченко гриз олівець, замислившись над якимсь віршем .. – Не витанцьовується? – співчутливо спитав Вернер, підводячи очі від скам'янілої мушлі третинного періоду. (З. Тулуб)
Спотикаючись об скам'яніле груддя, Савка перебрів дорогу і зупинився. (В. Козаченко)
Молодше, сповнене політичним шумуванням громадянство безжалісно розтоптувало й ховало його провінційні скам'янілі ідеали. (М. Стельмах)
До похідних вигуків належать такі, що утворились від інших частин мови. Це численна група скам'янілих форм іменників, дієслів, прислівників. (з наук. літ.)

перен. Який став нерухомим, завмер під впливом якого-небудь сильного враження, переживання і т. ін.; заціпенілий. Приклади

Вони перекинулись між собою кількома незрозумілими словами і вийшли з хати, не глянувши на скаменілу Софію. (Леся Українка)
Скам'яніла від горя, нерухомо сиділа Лідія Андріївна над батьком. (З. Тулуб)
Сержант звів погляд на зблідле, скам'яніле обличчя бібліотекарки. (І. Багмут)

перен. Який втратив здатність щось відчувати, виявляти якісь почуття. Приклади

В душі скам'янілій є віра одна: В хвилину, коли виповняється міра, Над світом підноситься судна сокира, Щоб з ворога взяти за кривду сповна. (Л. Первомайський)
Скам'яніле серце.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.