ПРИВ'ЯДАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПРИВ'ЯДА́ТИ

Злегка в'янути, втрачати свіжість (про рослини). Приклади
  • І грали балагульські балабани, І машталір хитавсь на передку, І прив'ядав троянди цвіт червоний На сивій куртці в лівому кутку [коміра]. (М. Рильський)
  • Цвіт папороті не може зовсім загинути від якоїсь ведмежої лапи, так тільки на якийсь час прив'яне, а потім знов розцвіте. (Леся Українка)
  • Ось і майдан. Монумент. Квіти прив'яли за ніч і, хоч умиті росою, кволо хилять головки на холодний граніт. (Ю. Мушкетик)
  • * Образно. Сонечко пригріло, сніг прив'янув надворі. (Н. Забіла)
  • – Треба, щоб її [вишню] надклював горобець. Ото після того вона прив'яне на сонці, аж підсмажиться, – ой, смачна ж яка тоді буває! (О. Донченко)
  • На рожевощоке, налите соками яблуко повіяло гарячим, засушливим вітром, і його тоненька прозора шкірка злегка прив'яла. (М. Руденко)
  • На самоті, коли милує [чоловік] її, стидається [Фросина], що в неї починають прив'ядати груди. (М. Стельмах)
  • Її в'яле, поморщене лице ще дужче прив'яло і протяглося. (І. Франко)
  • Змарніло Женине личко, синіми колами обведені сумні очі, немов прив'яли червоні губи. (А. Хижняк)
В'янути повністю. Приклади
  • Пошкоджене листя прив'ядає і знебарвлюється. (з наук. літ.)
  • У саду прив'яли трави. (Р. Братунь)
перен. Поступово втрачати силу, рухливість, бадьорість; ставати млявим, байдужим. Приклади
  • Господь відняв силу панотцевих рук. Вони якось прив'яли, затерпли, задеревіли. (з казки)
  • А він-то на моїх очах уже прив'яв... Де той погляд молодецький, де усміх веселий! (Марко Вовчок)
  • Благодушне до них [режисерів] ставлення може привести до недозволенного: навіщо робити добрі фільми, коли й погані хвалять. Прив'ядає творчий страх – супутник творчості й удосконалення в справжньому мистецтві. (О. Довженко)
  • Якось прив'яла увага, й думки стали важкі, і ніби ослабла пам'ять. (А. Головко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.