ПОМ'ЯТИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОМ'Я́ТИЙ

Дієпр. пас. до пом'я́ти. Приклади

Василь стояв посередині з насунутим на очі картузом і плакав, чуб на потилиці його дуже був пом'ятий. (Панас Мирний)
Такої ночі пропадав гриб і вкривалась росою пом'ята зайцями трава. (М. Трублаїні)
Рука його машинально потяглася до спідньої кишені, добула звідти досить уже пом'ятий аркушик телеграфного бланка. (Іван Ле)
Од потоптаних та пом'ятих польових васильків пішов гострий дух. (І. Нечуй-Левицький)
Тамара .. поквапливо вихопила собі з купи пом'яту емальовану мисочку. (А. Хижняк)
Емка [машина] під'їхала до нашого двору і вперлась пом'ятим буфером у ворота. (Л. Первомайський)

у знач. прикм. Який пом'явся, став зім'ятим. Приклади

Ходили заробітчани в латаних свитках, худющі, погорблені, з острішками давно нестрижених чубів, що виглядали їм з-під брилів та пом'ятих шапок. (О. Гончар)
Пом'яте пір'я розпрямляють над водяною парою. (з навч. літ.)

у знач. прикм., перен. Який утратив свіжість, бадьорість. Приклади

Він, видно, щойно прокинувся, бо був брезклий, чимось невдоволений, пом'ятий. (Ю. Збанацький)
Стефані Онча дивиться на пом'яте обличчя горбуна, намагаючись розгледіти у сітці зморщок хоч одну знайому рисочку. (М. Чабанівський)
На порозі зупинився якийсь чоловічок з пом'ятим, безбровим лицем, безбарвними очима. (В. Козаченко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.