П'ЯНИХ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Який перебуває у стані сп'яніння; нетверезий. Приклади

Скільки води не пий, а п'яним не будеш. (Номис)
Раз П'яний Хрім схотів Переплигнути рів! Упав, і хоть не вбився, А все – калікою протверезився. (Л. Боровиковський)
Мемет був п'яний. Він хитався на кривих ногах і вимахував руками, його рухи були безглуздими й зайвими. (М. Коцюбинський)
Отой Антін, що онде п'яний викрикує на толоці, був все якийсь нещасливий. Все йшло йому з рук, а ніщо в руки. (В. Стефаник)
Коло неї увесь час крутився п'яний земський лікар. (М. Івченко)
Він поналивав чарки. Дістав іще з шухляди третю – для Ївги Семенівни. Але вона відмовилась. – Я вже дві чарочки наливки випила. Я вже й так п'яна. (А. Головко)
* Образно. Кати знущаються над нами, А правда наша п'яна спить. (Т. Шевченко)
Вогнене сонце, п'яне від крові, розсікаючи хмари, запалило обрій червоним жаром. (Б. Антоненко-Давидович)
Ліс очерету хилиться п'яний, Дивиться мрійно у воду. (М. Рильський)
* У порівн. А Москва так мовби ошаліла: сила беззаконія [беззаконня] завжди оп'яняє – і Москва насильничала, мов п'яна. (Г. Хоткевич)
П'яний – як дурний. (прислів'я)
– Що за диво в тім, Що в Василя все погоріло, А в тебе ногу ізломило! Погано п'яному і поночі, й з вогнем! (Л. Глібов)
– Що п'яному дивуватись, – втомлено одказав Остап. – Ого, п'яному! Що в тверезого на умі, те у п'яного на язиці, – не вгавав Гулька. (М. Ю. Тарновський)
Я від туги зробивсь п'яний, хитаюсь. (Ганна Барвінок)
– Але тобі, Мотре! Тобі якраз пора жити, втішатися й впиватися насолодою життя. – Я щастям п'яна, така п'яна, що й протвережуватися не хочу. (Б. Лепкий)
Жрецький озброєний відділ .. забаву справляє: Кров'ю пролитою п'яні, танцюють вони. (М. Зеров)
Дівчина, від щастя й туги п'яна, Виглядає хлопця край села. (Л. Дмитерко)

Який буває у сп'янілої, нетверезої людини або людини, що перебуває у стані, схожому на сп'яніння. Приклади

Вона була вже п'яненька, і п'яні сльози текли по жалібно скривленому зморщеному обличчі. (М. Коцюбинський)
Гучно було в пивній у Мошка. .. Круг столів сиділи п'яні, спітнілі, червоні лиця; смерділо потом, чобітьми, махоркою. (В. Винниченко)
Підходжу до вікна... Обгортає зелена, п'яна лінь. (С. Васильченко)
З-за рогу несподівано залунав чийсь хрипкий п'яний бас. (П. Колесник)
П'яними від щастя очима Микола глянув у Надине обличчя. (Д. Ткач)
Урочистий спів дивно лунав серед п'яних викриків, гармидеру та брязкоту. (Леся Українка)
–Одумайся, бога ради, Тарасе! – каже Шрам (уже йому докучило слухати п'яне верзякання). (П. Куліш)
Після куті і вечері в незвично чистій і добре провітреній казармі не було ані п'яних пісень, ані лайки. (З. Тулуб)
П'яний гамір та зойкіт бурхав у парку цілісіньку ніч. (О. Гончар)
* Образно. Повз нахабні двері пивниць, звідки линула п'яна музика, повз арку .. він минув окрвиконком і зменшив ходу. (В. Підмогильний)
Сухенький та не дуже чепурно наряджений панок стояв проти халабуди і дивився на п'яне гульбище. (Панас Мирний)
Говорилось стисло в ньому [дописі] про життя в глухій Обухівці .. Про п'янство голови й про п'яний розгул. (А. Головко)

Який викликає сп'яніння; хмільний, п'янкий. Приклади

Гультяї, свавольники, дармоїди, вони [шляхтичі] іноді зраджували пана, перебігали до другого, котрий більше викочував їм п'яного трунку. (Панас Мирний)
Зародивсь і п'яний плід В ароматному віночку: На лозі буяє цвіт. (А. Кримський)
Я був наче п'яний од духу дикого полину, що залляв скелі і повітря своїм диханням. (М. Коцюбинський)
Він почував, як прокидається в ньому давній митець-музикант, і якась дитяча радість, як п'яне зілля, .. полоскала серце. (Іван Ле)
По землі розливалось тепло і наливало Василинину душу молодими першими любощами, як п'яними пахощами васильків та м'яти. (І. Нечуй-Левицький)
Хотілося зірвати дубовий листок, положити його на чоло і вбирати п'яний міцний дубовий запах. (М. Хвильовий)
Денні промені, як незабутній поцілунок, залишили на землі ласкаву теплинь, яка носиться густими п'яними туманами. (М. Івченко)
Південь почувався в бадьорому й п'яному подихові вулиць. (Ю. Яновський)

П'Я́НИЙ