М'ЯКНУТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

М'Я́КНУТИ ну, неш, недок.

Ставати м'яким (у 1–3 знач.). Приклади

Забризкана росою дорога м'якла під колесами. (Григорій Тютюнник)
Сипле гомін росу на степ, м'якне тирса, і соняшники опускають голови до молитви. (Р. Іваничук)
Тут голос прихожого почав м'якнути. (І. Франко)
Липи м'якнуть, як локшина. (В. Барка)

Ставати розслабленим, млявим. Приклади

Під тими поглядами, що або сміялися, або іскрами обсипували його, – м'як [Сава], ослабав і тратив усяку волю. (О. Кобилянська)
Доктор Рудольф почуває, як м'якнуть йому руки й ноги і душна млосність хилить його на землю. (В. Винниченко)
Все повільніше й повільніше спливають на пам'ять цифри, голова туманиться, тіло м'якне, очі злипаються, подих стає повільнішим, глибшим.... (Ю. Збанацький)
Вона плакала мовчки, поклавши менi на груди свою голову, а все тiло здригалося, дедалi м'якнучи i важнiючи. (Р. Андріяшик)
Рука з шоломом перестала махати, потім шолом вислизнув і впав у траву, а тіло почало безвільно м'якнути. (І. Білик)
Коли нема вождя, народ м'якне, ниціє духом, хилиться за вітром. (Ю. Винничук)

перен. Ставати добрим, лагідним, чутливим; лагідніти. Приклади

Краса жіноча на погибель: од краси тої й загартовані серця м'якнуть. (М. Старицький)
Вона чує, як її серце м'якне, тане, мов той віск палаючої свічки.... (М. Коцюбинський)
Сотник Чуб слухав уважно і м'як. (А. Чайковський)
Батько успокоювався, м'якнув, цілував сина і умовлював [умовляв], щоби він уже раз прийшов до свідомості та поправився. (О. Кобилянська)
Мужеська душа потрібує [потребує] чогось героїчеського [героїчного], потрібує [потребує] трудів, небезпек, боїв, без того вона м'якне і бабіє. (Б. Лепкий)
Душа мистецька стовбичила перед намальованим на бiлому паперi простим знаряддям i м'якла, i добрiла, i глибшала. (Р. Федорів)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.