КАМ'ЯНІЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

КАМ'ЯНИ́Й а́, е́.

Прикм. до ка́мінь 1, 2, 6, 9. Приклади
  • Тарасик стояв на кам'яній брилі, тримав в одній руці шмат чорного солдатського хліба. (К. Гриб)
  • Звелів [Самуїл] будувати між двома хребтами високу непробивну стіну з величезних кам'яних брил. (П. Загребельний)
  • Кам'яний блиск.
  • Нирковокам'яну хворобу спричинюють вроджені та набуті зміни в сечових шляхах; ці зміни пов'язані з порушенням нормального сечовиділення. (з навч. літ.)
Який утворився з каменю в природних умовах. Приклади
  • З одного боку нависла гора кам'яна над хаткою. (Марко Вовчок)
  • Кам'яні шпилі Яйли рожевіли на небі. (М. Коцюбинський)
  • Хвилі ніжні і прозорі Змивають берег кам'яний. (О. Олесь)
  • Тишу перебивав лише плюскіт джерела, що випливало з-під величезної гранітної брили та впадало в малюсіньке-премалюсіньке озерце з кам'яними берегами. (Ю. Логвин)
Який містить каміння. Приклади
  • Яблунька не цвіла, а сохла на бідному кам'яному ґрунті. (С. Чорнобривець)
  • Прийде хвилина нещаслива, – Вона сковзнеться і зірветься вниз. Але корінням ґрунту кам'яного Вона тримається – не одірвеш! (Д. Павличко)
Зробл., побудований з каменю, каміння. Приклади
  • В тяжких кайданах, в склепі кам'яному, На хлібі і воді сидів Валентій Вже другий місяць. (І. Франко)
  • Гарний білий кам'яний будинок з колонами. І скільки кімнат у тому будинку! (О. Іваненко)
  • Стiни були зведенi на старому кам'яному фундаментi. (Р. Андріяшик)
  • Бандурист ледь чутно перебирає струни, сівши на кам'яному виступі, поруч із барельєфним зображенням танцюючого фавна. (Ю. Андрухович)
  • Сафарова ніщо не цікавило, крім дорученої йому справи. Це – фанатик будівництва, людина кам'яної волі. (О. Донченко)
  • Вона ж, очей не піднімаючи, сиділа, .. сиділа, як кам'яна. (Марко Вовчок)
перен. Цілком непорушний, застиглий. Приклади
  • Тамару вразив якийсь кам'яний погляд Кирила Васильовича. (А. Хижняк)
  • Вогник сірника освітив його застигле, аж кам'яне обличчя. (В. Шкляр)
Без усякого виразу; байдужий. Приклади
  • Ніхто не міг вичитати приречення на його кам'янім обличчі, але всі це знали й так. (І. Багряний)
  • Карпові хотілося бачити тривогу чи навіть страх на тестевому обличчі, але воно залишалося якимсь кам'яним, непроникливим. (А. Шиян)
перен. Який має твердий характер; бездушний, нечулий, черствий. Приклади
  • – Так я ж не кам'яна! Хіба мені легко буде дивитися, що ви через мене і за мене страждатимете?... (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • – Ой і наплакались ми. Ну так же було жалісно... Одні тільки приїжджі мовчать. От кам'яні душі! (О. Довженко)
  • Залишався лише жаль до самого того янгола, – бо ж усе це насправді зовсім не варте було великої скорботи його прекрасної, хоч і кам'яної, душі.... (І. Багряний)
Суворий, холодний (про голос). Приклади
  • Вони хихотіли й реготали своїми жахливими кам'яними голосами, лякаючи всіх навколишніх. (із журн.)

КАМ'ЯНІ́ТИ рідко КАМЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.

Ставати твердим, як камінь (у 1, 2 знач.). Приклади
  • Коли цвіте папороть, все знов оживає .. Королівна, зачувши трембіту, простягає руки до вівчаря, а король знов спалахує гнівом, і від того гніву все кам'яніє на сто років. (з легенди)
  • Валяться з рук невикористані вальки добре вимішаної, як тісто, глини, і будуть вони лежати довго-довго, кам'яніючи під гарячим сонцем. (Є. Доломан)
перен. Ставати нерухомим, застиглим. Приклади
  • Хуса каменіє з жаху. (Леся Українка)
  • Я, ніби сп'янівши, .. падаю на долівку, підставляю вуха й кам'янію під поривами шпарких хвиль. (М. Івченко)
  • Під гарну музику та спів Я в чарівній задумі кам'янів. (А. Кримський)
  • Нагло Юра змінюється весь. Кулаки розтискуються, кров вертає до лиця, очі кам'яніють. (Ю. Смолич)
  • В квартиру струнко увійшов військовий у довгополій негнучкій шинелі. Мене обнявши, кам'яніє мама. (М. Бажан)
  • Гіпатія відчула, як злобна і дика сила невідомо звідки сповнює її, як кам'яніють її м'язи і втікає здоровий глузд. (О. Бердник)
Стояти нерухомо. Приклади
  • Пари [в танці] довгою мальовничою смугою потяглися до відчинених дверей, де кам'яніли двома монументами стрункі челядники. (З. Тулуб)
перен. Ставати байдужим, нечулим. Приклади
  • Усе мінилось; я марнів [у в'язниці], Серед каміння кам'янів, Не чув, не думав.... (П. Грабовський)
  • Не можна сказати, що Черемшина “здушує у собі всяку реакцію”, що він “кам'яніє”. (М. Зеров)
  • Її тіло наче каменіє – не чує болі [болю]. (М. Стельмах)
  • Не чув ні рипіння вікон, ні скімління кішок, ні писку пацюків .. Здавалося, каменіє у цій безоглядній порожнечі, і його вже ніхто від того не визволить. (Василь Шевчук)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.