ЗІМ'ЯТИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗІ́М'Я́ТИЙ а, е.

Дієпр. пас. до зім'я́ти. Приклади

Антон обернувся за вітром, простяг руку з зім'ятим у жмені капелюхом. (С. Чорнобривець)
– Ну, ти скажи! Отак здибались несподівано! – з радісним подивом говорив Остап, розправляючи зім'яту в обіймах широку бороду і не зводячи з брата любовного погляду. (А. Головко)
Чоловік з обличчям, зім'ятим передчасною старістю і постійним недоїданням, сумно промовив: – В Афінах немає своєї опери.... (М. Руденко)
Але чимдалі будились десь там під гнітом Матюшиного кулака: придушений гнів, роз'ятрені образи й бідняцькі надії, зім'яті одним хриплим Матюшиним “ніззя!”. (А. Головко)

зі́м'я́то, безос. пред. Приклади

Кондуктора зім'ято, й він немилосердно лається десь під моєю лівою рукою. (Б. Антоненко-Давидович)
Берегові його заслони було зім'ято в першу ж годину. (В. Кучер)
Латники вдарили з усіх боків разом. Ецієвих захисників було негайно зім'ято. (І. Білик)
В сутінках кімнати він оглянув себе і побачив, що одяг його зім'ято, пошарпано, зав'язки розв'язано. (Ю. Логвин)

у знач. прикм. Який зім'явся, став пом'ятим. Приклади

З ліжка звисала зім'ята подушка, і лежала на підлозі ковдра. (Б. Антоненко-Давидович)
Біля вікна сидів чоловік у зім'ятому сірому костюмі. (В. Собко)
Чоловіки скидали зім'яті капелюхи, а жінки, всміхаючись, закликали пити молоко. (О. Гончар)

у знач. прикм., перен. Покритий зморшками, зморшкуватий (про обличчя). Приклади

Олександр з жалем глянув на дружину: її зім'яте, бліде обличчя, суха постать не викликали інших почуттів, крім жалю. (П. Кочура)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.