ЗВ'ЯЛИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗВ'ЯЛИ́ТИ зв'ялю́, зв'я́лиш, рідко ІЗВ'ЯЛИ́ТИ, в'ялю́, в'я́лиш, док.

що. Док. до в'ялити 1. Приклади

[Семен Мельниченко:] А он соняшник як височенно вигнався, ще й голову схилив, наче зажурився і думає тяжкі думи... Нібито він розуміє і сумує, що ось незабаром прийде зима, зв'ялить його. (М. Кропивницький)
Настала осінь. Подихнули морози, зціпили землю, зв'ялили гаї та діброви. (М. Коцюбинський)
[Іван:] А жита які! І лютневі вітри не зв'ялили, і озимки не зморозили. (Я. Галан)

кого, що, перен. Передчасно зістарити, зробити кволим, немічним. Приклади

Нимидору ізсушила, ізв'ялила нужда, як холодний вітер зелену билину. (І. Нечуй-Левицький)
– Так уже я звівся, що ані гніватись, ані жалкувати ні на кого не маю! Нужда мене зстарила і зв'ялила. (Марко Вовчок)
Зв'ялила неволя юнакове тіло. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)

Спричинитися до страждань, тяжких переживань. Приклади

Звела мене не біда, А дівчина молода .. Брівоньками зв'ялила, Оченьками спалила. (С. Руданський)
– Чи підеш ти за мене заміж? Ти мене ізсушила, зв'ялила своїми очима. Без тебе мені світ немилий. (І. Нечуй-Левицький)
Любий дядьку! як Ви мене зв'ялили, як Ви мене вразили своїм останнім листом! (Леся Українка)

Зробити блідим, позбавити свіжості (перев. обличчя, красу і т. ін.). Приклади

Старі, недугами та грижею поорані лиця лежать обік молодих, що ще не стратили слідів красоти, хоча цвіт їх уже зв'ялила передчасна тяжка праця. (І. Франко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.