З'ЇДАЄШ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

що і без дод. Споживати яку-небудь їжу, не залишаючи нічого; їсти (у 1 знач.). Приклади

Все з'їдаю, що дають, і другий раз прошу. (М. Коцюбинський)
З цукром він з'їдав свій чималий окраєць, запивав водою. (Я. Качура)
Дістали брати з торбини по шматку хліба, з'їли з капустою. (І. Нечуй-Левицький)
Ішов стежкою, а очі до всього додивлялися, все обмацували і шукали. Вони шукали, що б із'їсти. (І. Багряний)
– На тобі перепічку гаряченьку, з молочком із'їж. (К. Гордієнко)

тільки док., чого. Спожити певну кількість чого-небудь. Приклади

Якби з ким сісти хліба з'їсти, Промовить слово, то воно б, Хоч і як-небудь на сім світі, А все б таки якось жилось. (Т. Шевченко)
– Сідай краще до столу, узвару з'їси. (О. Донченко)
Гомоніли солдати: – Ми з'їли доволі шрапнелі. (А. Малишко)

Витрачати на харчування. Приклади

[Мати:] Що було – то з'їла з дітиськами своїми. (Леся Українка)

тільки док., розм. Поїсти, вгамувати голод. Приклади

Надумавсь Вовк, що жить йому погано – Не з'їсть, не засне до пуття. (Л. Глібов)
Мартоха доводила, що нема ж і такого, щоб “дармоїдів” годувати: “Як заробиш, так і з'їси”. (Леся Українка)

кого. Живлячись, винищувати (про хижих тварин, птахів). Приклади

Одна пара сов зберігає понад тонну зерна, з'їдаючи за рік близько 720 мишей. (з наук. літ.)
На полі Вовк Овечку взяв, Потяг сердешную в діброву – Не на розмову, А щоб із'їсти. (Л. Глібов)
– Дивіться, що то за звір роззявив так страшенно рота, немов тебе з'їсти хоче? (Панас Мирний)

що, перен. Повністю знищувати що-небудь (перев. про стихійні явища). Приклади

Вогкий вітер з'їдав сніги. (З. Тулуб)
– Домініканці, тікаючи від помсти нашого покійного гетьмана, не встигли нічого вивезти. – Все потім з'їла пожежа! (О. Ільченко)
Довга зима з'їла запаси, тому й тут було не густо. (В. Малик)
Дощі з'їли висічені на хресті ім'я та прізвище небіжчика, лишилися у верхньому кутику каменя тільки перехрещені стріла та шматок козацького ратища. (Ю. Мушкетик)
Літо всіх гарячим потом обливає, спека траву з'їла. (Любко Дереш)

що. Забирати на свої потреби; поглинати. Приклади

А тим часом гроші дешевшали, війна їх з'їдала. (М. Чабанівський)
Товариство було дуже бідне, бо нове захоплення – розкіш обстановки – з'їдало всі доходи. (з мемуарної літ.)
За дванадцять років революції з'їло село панську земельку. (Д. Бузько)

кого, що і без дод., розм. Не давати можливості існувати, діяти, функціонувати. Приклади

[Криштоф:] Я думаю, що чим швидше пропаде отеє нужденне, дрібне ремесло, чим швидше його з'їдять великі фабрики, тим ліпше буде і для нас [челядників]. (І. Франко)
За тиждень усе село знало вже нового вчителя. Сільська молодь марила ним, а поважні чоловіки казали: – Молодий іще трохи, та нічого: оговтається – буде робити, як пани не з'їдять. (С. Васильченко)
Телевізори белькочуть, Стогнуть журналісти, Що нас можуть олігархи Без гірчиці з'їсти. (П. Глазовий)

що. Пошкоджувати, псувати (про комах, гризунів). Приклади

– Під буфет [покласти гроші]! .. Не пропаде! Під буфет і тільки! А як миша набреде? З'їсть же до копійки!... (С. Олійник)
– Але ж ви, бачу, навіть у колгоспному масштабі не впорались із зайцями. Ледве сад не з'їли. (О. Донченко)

кого. Сильно кусати, жалити (про комах). Приклади

– Іди-бо, Одарко, до копиці спати; тут холодно і комарі тебе з'їдять, – обізвався він щиро та ласкаво. (Л. Яновська)
– Малого хоч би не брали! Комарі з'їдять! – Не з'їдять, цілий буде, – сердиться батько. (О. Довженко)

що. Роз'їдати, руйнувати (про отруйні речовини, іржу і т. ін.); їсти (у 3 знач.). Приклади

Іржа повалений копер з'їдає. (М. Рудь)
Мого несхибного ножа Не з'їсть, не вищербить іржа. (М. Рильський)
Вже все минуло, і молодості нема й сліду .. і судно, певно, з'їла іржа, і його віддали на брухт, а він ще й досі плаває. (П. Загребельний)
Як вапно ще не вигасилось і туди в яму щось живе кинути, то вапно його з'їсть, розчинить, і сліду не лишиться. (Ю. Логвин)

що, розм. Сточувати, псувати (зуби). Приклади

– Я спокійний, як ягня, й не кусаюсь; я вже з'їв свої зуби, як кажуть про воли та коні. (І. Нечуй-Левицький)
Еге, якби-то знати, де ті старі [роки] діваються!.. Краще розпитати в якої старої баби, що зуби з'їла. (І. Франко)
Під'їхали до гастроному, де завжди продавалися мисливські сосиски, які полюбляв Сідалковський, і ковбаса твердого копчення, на якій з'їдав свої останні зуби Грак. (О. Чорногуз)

кого, перен., розм. Мучити доріканнями, лайкою, створюючи нестерпні умови життя; їсти (у 5 знач.). Приклади

– Я тижня не пробула в свекрухи і вже сльозами облилася, – говорила Мелашка. – Якби Лаврін не оступався за мною, то вони б мене з'їли. (І. Нечуй-Левицький)
[Качан:] Дмитро Степанович прокинулися? [Сторчак:] Вже й слід прохолов. Поїхали кудись з Назаром. [Качан:] Проспали, мене ж Скарбун з'їсть. (М. Зарудний)
– А це Соня, вона в нас житиме. Сміливіше, Сонечко. Тітка Параска тебе не з'їсть. (М. Руденко)

Не давати спокою, терзати (про почуття, думки і т. ін.). Приклади

Його з'їдали ревнощі, як іржа роз'їдає залізо. (Гео Шкурупій)
Хай той ворог стука, лає – бо його з'їдає лють! (П. Тичина)
Мене аж з'їдає цікавість: звідки мене може знати Марина? (Ірина Вільде)
Відомо, як людину в такому становищі з'їдає туга та неприкаяність. (О. Гончар)

тільки док., перен., розм. Мовчки стерпіти образу, лайку, побої і т. ін. Приклади

Горошинкою викочується [Максим] на вулицю, з ходу чіпляється за рожен економських санок, але одразу схоплює батога по плечах .. Молодий білозубий фурман Євген Колосюк беззлобно посміхається до нього з-за плеча: – З'їв? – І вам цього на обід, – і собі сміється Максим. – Добре вмієте стьобати. (М. Стельмах)

З'ЇДА́ТИ рідко ІЗ'ЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., З'Ї́СТИ, з'їм, з'їси́, рідко ІЗ'Ї́СТИ, ї́м, їси́; наказ. сп. з'їж і рідко із'ї́ж; док.