З'ЇДАЄШ — ТЛУМАЧЕННЯ

З'ЇДА́ТИ рідко ІЗ'ЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., З'Ї́СТИ, з'їм, з'їси́, рідко ІЗ'Ї́СТИ, ї́м, їси́; наказ. сп. з'їж і рідко із'ї́ж; док.

що і без дод. Споживати яку-небудь їжу, не залишаючи нічого; їсти (у 1 знач.). Приклади
  • Все з'їдаю, що дають, і другий раз прошу. (М. Коцюбинський)
  • З цукром він з'їдав свій чималий окраєць, запивав водою. (Я. Качура)
  • Дістали брати з торбини по шматку хліба, з'їли з капустою. (І. Нечуй-Левицький)
  • Ішов стежкою, а очі до всього додивлялися, все обмацували і шукали. Вони шукали, що б із'їсти. (І. Багряний)
  • – На тобі перепічку гаряченьку, з молочком із'їж. (К. Гордієнко)
тільки док., чого. Спожити певну кількість чого-небудь. Приклади
  • Якби з ким сісти хліба з'їсти, Промовить слово, то воно б, Хоч і як-небудь на сім світі, А все б таки якось жилось. (Т. Шевченко)
  • – Сідай краще до столу, узвару з'їси. (О. Донченко)
  • Гомоніли солдати: – Ми з'їли доволі шрапнелі. (А. Малишко)
Витрачати на харчування. Приклади
  • [Мати:] Що було – то з'їла з дітиськами своїми. (Леся Українка)
тільки док., розм. Поїсти, вгамувати голод. Приклади
  • Надумавсь Вовк, що жить йому погано – Не з'їсть, не засне до пуття. (Л. Глібов)
  • Мартоха доводила, що нема ж і такого, щоб “дармоїдів” годувати: “Як заробиш, так і з'їси”. (Леся Українка)
кого. Живлячись, винищувати (про хижих тварин, птахів). Приклади
  • Одна пара сов зберігає понад тонну зерна, з'їдаючи за рік близько 720 мишей. (з наук. літ.)
  • На полі Вовк Овечку взяв, Потяг сердешную в діброву – Не на розмову, А щоб із'їсти. (Л. Глібов)
  • – Дивіться, що то за звір роззявив так страшенно рота, немов тебе з'їсти хоче? (Панас Мирний)
що, перен. Повністю знищувати що-небудь (перев. про стихійні явища). Приклади
  • Вогкий вітер з'їдав сніги. (З. Тулуб)
  • – Домініканці, тікаючи від помсти нашого покійного гетьмана, не встигли нічого вивезти. – Все потім з'їла пожежа! (О. Ільченко)
  • Довга зима з'їла запаси, тому й тут було не густо. (В. Малик)
  • Дощі з'їли висічені на хресті ім'я та прізвище небіжчика, лишилися у верхньому кутику каменя тільки перехрещені стріла та шматок козацького ратища. (Ю. Мушкетик)
  • Літо всіх гарячим потом обливає, спека траву з'їла. (Любко Дереш)
що. Забирати на свої потреби; поглинати. Приклади
  • А тим часом гроші дешевшали, війна їх з'їдала. (М. Чабанівський)
  • Товариство було дуже бідне, бо нове захоплення – розкіш обстановки – з'їдало всі доходи. (з мемуарної літ.)
  • За дванадцять років революції з'їло село панську земельку. (Д. Бузько)
кого, що і без дод., розм. Не давати можливості існувати, діяти, функціонувати. Приклади
  • [Криштоф:] Я думаю, що чим швидше пропаде отеє нужденне, дрібне ремесло, чим швидше його з'їдять великі фабрики, тим ліпше буде і для нас [челядників]. (І. Франко)
  • За тиждень усе село знало вже нового вчителя. Сільська молодь марила ним, а поважні чоловіки казали: – Молодий іще трохи, та нічого: оговтається – буде робити, як пани не з'їдять. (С. Васильченко)
  • Телевізори белькочуть, Стогнуть журналісти, Що нас можуть олігархи Без гірчиці з'їсти. (П. Глазовий)
що. Пошкоджувати, псувати (про комах, гризунів). Приклади
  • – Під буфет [покласти гроші]! .. Не пропаде! Під буфет і тільки! А як миша набреде? З'їсть же до копійки!... (С. Олійник)
  • – Але ж ви, бачу, навіть у колгоспному масштабі не впорались із зайцями. Ледве сад не з'їли. (О. Донченко)
кого. Сильно кусати, жалити (про комах). Приклади
  • – Іди-бо, Одарко, до копиці спати; тут холодно і комарі тебе з'їдять, – обізвався він щиро та ласкаво. (Л. Яновська)
  • – Малого хоч би не брали! Комарі з'їдять! – Не з'їдять, цілий буде, – сердиться батько. (О. Довженко)
що. Роз'їдати, руйнувати (про отруйні речовини, іржу і т. ін.); їсти (у 3 знач.). Приклади
  • Іржа повалений копер з'їдає. (М. Рудь)
  • Мого несхибного ножа Не з'їсть, не вищербить іржа. (М. Рильський)
  • Вже все минуло, і молодості нема й сліду .. і судно, певно, з'їла іржа, і його віддали на брухт, а він ще й досі плаває. (П. Загребельний)
  • Як вапно ще не вигасилось і туди в яму щось живе кинути, то вапно його з'їсть, розчинить, і сліду не лишиться. (Ю. Логвин)
що, розм. Сточувати, псувати (зуби). Приклади
  • – Я спокійний, як ягня, й не кусаюсь; я вже з'їв свої зуби, як кажуть про воли та коні. (І. Нечуй-Левицький)
  • Еге, якби-то знати, де ті старі [роки] діваються!.. Краще розпитати в якої старої баби, що зуби з'їла. (І. Франко)
  • Під'їхали до гастроному, де завжди продавалися мисливські сосиски, які полюбляв Сідалковський, і ковбаса твердого копчення, на якій з'їдав свої останні зуби Грак. (О. Чорногуз)
кого, перен., розм. Мучити доріканнями, лайкою, створюючи нестерпні умови життя; їсти (у 5 знач.). Приклади
  • – Я тижня не пробула в свекрухи і вже сльозами облилася, – говорила Мелашка. – Якби Лаврін не оступався за мною, то вони б мене з'їли. (І. Нечуй-Левицький)
  • [Качан:] Дмитро Степанович прокинулися? [Сторчак:] Вже й слід прохолов. Поїхали кудись з Назаром. [Качан:] Проспали, мене ж Скарбун з'їсть. (М. Зарудний)
  • – А це Соня, вона в нас житиме. Сміливіше, Сонечко. Тітка Параска тебе не з'їсть. (М. Руденко)
Не давати спокою, терзати (про почуття, думки і т. ін.). Приклади
  • Його з'їдали ревнощі, як іржа роз'їдає залізо. (Гео Шкурупій)
  • Хай той ворог стука, лає – бо його з'їдає лють! (П. Тичина)
  • Мене аж з'їдає цікавість: звідки мене може знати Марина? (Ірина Вільде)
  • Відомо, як людину в такому становищі з'їдає туга та неприкаяність. (О. Гончар)
тільки док., перен., розм. Мовчки стерпіти образу, лайку, побої і т. ін. Приклади
  • Горошинкою викочується [Максим] на вулицю, з ходу чіпляється за рожен економських санок, але одразу схоплює батога по плечах .. Молодий білозубий фурман Євген Колосюк беззлобно посміхається до нього з-за плеча: – З'їв? – І вам цього на обід, – і собі сміється Максим. – Добре вмієте стьобати. (М. Стельмах)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.