БЕЗВІР'Я — ТЛУМАЧЕННЯ

БЕЗВІ́Р'Я я, с.

Відсутність віри в Бога; безбожність. Приклади
  • Ті, що залишилися в безвір'ї, – геть погинуть. (з рел.-церк. літ.)
  • “Віра рятує – безвір’я губить”, – так мудро каже народ. (з газ.)
Відсутність віри в кого-, що-небудь. Приклади
  • Не раз мене обгорне, мов туман, Страшного розпачу отрутнеє дихання, Тяжке безвір'я в себе, в свій талан. (Леся Українка)
  • Вона [Мотря] належала до тих людей, безвір'я яких випливало підсвідомо. Проте, коли чула хулу проти того, в кого її примушувано вірити змалку, вона в якомусь острасі тікала від таких жартів. (С. Добровольський)
  • За раціональної, освіченої епохи людства війна згубила йому дорогу до “внутрішнього” бачення, що призвело до безвір'я і заперечення духовних цінностей. (із журн.)
  • Якщо влада втрачатиме психологічну легітимність, то це закінчиться відмовою у довірі з боку громадян: прірву безвір'я не подолати ніякими адміністративно-силовими чи правовими методами. (з газ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.