БЕЗ'ЯЗИКИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

БЕЗ'ЯЗИ́КИЙ а, е.

Який не має язика. Приклади

Без'язикий раб.
Ні того дня, ні на другий не дивилася вже вона на свекра, що .. ходив мовчазний, мов без'язикий. (Панас Мирний)
Дядечко Володимир захихикав, задоволений своїм дотепом. Я ніколи не бачив його таким говірким. То завжди сидить на людях, мов дзвін без'язикий, ховає у собі слова, як скарби в землі. (М. Стельмах)

Який не вміє або не може говорити; безголосий, безсловесний; німий. Приклади

За те, що він був фактично без'язиким, бо не володів ані українською, ані російською мовами як слід, .. його всі мали за велику, тяжко скривджену дитину. (І. Багряний)
Розпорошеність української інтелігенції, занедбання нею свого обов'язку перед без'язикою і безосвітньою народною масою .. здавались мені всесвітньою ганьбою і безчестям. (М. Грушевський)
Повно клекоту в грудях, а не здатен висловити його: без'язикий, німотою скуті вуста. (О. Гончар)
Колись без'язикі, німі, забиті і уярмлені народи піднімаються на весь зріст, заявляючи про свої людські права. (М. Чабанівський)
У стайнях, хлівах стоїть худоба, тремтить з холоду, чекає турботливого доглядача, що полегшить холодну долю без'язиких істот. (І. Кириленко)
Скрипить мороз самотності. Світає. І глипнув оком без'язикий став. (В. Стус)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.