УТИХОМИРЮВАТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
утихоми́рюватись
| Інфінітив | утихоми́рюватись, утихоми́рюватися | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | утихоми́рюймось, утихоми́рюймося | |
| 2 особа | утихоми́рюйсь, утихоми́рюйся | утихоми́рюйтесь, утихоми́рюйтеся |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | утихоми́рюватимусь, утихоми́рюватимуся | утихоми́рюватимемось, утихоми́рюватимемося, утихоми́рюватимемся |
| 2 особа | утихоми́рюватимешся | утихоми́рюватиметесь, утихоми́рюватиметеся |
| 3 особа | утихоми́рюватиметься | утихоми́рюватимуться |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | утихоми́рююсь, утихоми́рююся | утихоми́рюємось, утихоми́рюємося, утихоми́рюємся |
| 2 особа | утихоми́рюєшся | утихоми́рюєтесь, утихоми́рюєтеся |
| 3 особа | утихоми́рюється | утихоми́рюються |
| Минулий час | ||
| чол. р. | утихоми́рювавсь, утихоми́рювався | утихоми́рювались, утихоми́рювалися |
| жін. р. | утихоми́рювалась, утихоми́рювалася | |
| сер. р. | утихоми́рювалось, утихоми́рювалося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.