УТАЄМНИЧУВАТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
утаємни́чуватись
| Інфінітив | утаємни́чуватись, утаємни́чуватися | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | утаємни́чуймось, утаємни́чуймося | |
| 2 особа | утаємни́чуйсь, утаємни́чуйся | утаємни́чуйтесь, утаємни́чуйтеся |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | утаємни́чуватимусь, утаємни́чуватимуся | утаємни́чуватимемось, утаємни́чуватимемося, утаємни́чуватимемся |
| 2 особа | утаємни́чуватимешся | утаємни́чуватиметесь, утаємни́чуватиметеся |
| 3 особа | утаємни́чуватиметься | утаємни́чуватимуться |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | утаємни́чуюсь, утаємни́чуюся | утаємни́чуємось, утаємни́чуємося, утаємни́чуємся |
| 2 особа | утаємни́чуєшся | утаємни́чуєтесь, утаємни́чуєтеся |
| 3 особа | утаємни́чується | утаємни́чуються |
| Минулий час | ||
| чол. р. | утаємни́чувавсь, утаємни́чувався | утаємни́чувались, утаємни́чувалися |
| жін. р. | утаємни́чувалась, утаємни́чувалася | |
| сер. р. | утаємни́чувалось, утаємни́чувалося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.