УРУХОМЛЮВАТИ — СЛОВОЗМІНА
урухо́млювати
| Інфінітив | урухо́млювати | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | урухо́млюймо | |
| 2 особа | урухо́млюй, урухо́млюй-но | урухо́млюйте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | урухо́млюватиму | урухо́млюватимем, урухо́млюватимемо |
| 2 особа | урухо́млюватимеш | урухо́млюватимете |
| 3 особа | урухо́млюватиме | урухо́млюватимуть |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | урухо́млюю | урухо́млюєм, урухо́млюємо |
| 2 особа | урухо́млюєш | урухо́млюєте |
| 3 особа | урухо́млює | урухо́млюють |
| Минулий час | ||
| чол. р. | урухо́млював | урухо́млювали |
| жін. р. | урухо́млювала | |
| сер. р. | урухо́млювало | |
| Безособова форма | ||
| урухо́млювано | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.